Комета Бієли

Комета Бієли

малюнок 1846 року
Відкриття
Першовідкривач:Вільгельм фон Біла
Дата відкриття:8 березня 1772[1] і 27 лютого 1826
Альтернативні позначення:D/1772 E1; 1772;
D/1805 V1; 1806 I;
D/1826 D1; 1826 I;
D/1832 S1; 1832 III;
1846 II; 1852 III
Характеристики орбіти
Епоха:(29 вересня, 1852)
Афелій:6,188 а. о.
Перигелій:0,8606 а. о.
Велика піввісь орбіти:528 776 113 669,75 м[1]
Ексцентриситет орбіти:0,7558
Період обертання:6,616 a
Нахил орбіти:29,101°
Останній перигелій:23 вересня, 1852
Наступний перигелій:втрачена
Фізичні характеристики
Породжувані метеорні потоки
Андромедиди

Комета Бієли[2][3][4] (3D/Biela) — періодична комета, орбіту якої обчислив 1826 року астроном-аматор Вільгельм фон Біла. Уперше цю комету спостерігав 8 березня 1772 року французький астроном Жак Лейбакс Монтень (Jacques Leibax Montaigne), а пізніше — інші астрономи, але їм не вдалося обчислити її орбіту. Рухалась комета навколо Сонця з періодом обертання 6,6 року. Наприкінці 1846 року розпалася на дві частини; у кожної з них утворилися кома й хвіст. Після 1852 року комета Бієли не спостерігалася.
Починаючи з 1872 року спостерігався метеорний потік, так звані бієліди або андромедиди, який спочатку був доволі потужним, однак після 1899 року значно ослаб.

Див. також

Джерела

  1. ↑ а б БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
  2. ↑ КУРС ЗАГАЛЬНОЇ АСТРОНОМІЇ - С. М. АНДРІЄВСЬКИЙ 2007
  3. ↑ БІЄЛИ КОМЕТА // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 53. — ISBN 966-613-263-X.
  4. ↑ Головна астрономічна обсерваторія НАН України. Архів оригіналу за 21 Вересня 2021. Процитовано 21 Вересня 2021.

Посилання