Комарик

«Комарик»
Пісня в обробці М. Лисенка Збірник народних українських пісень. Київ, 1897. Вип. 6
Тип	українська народна пісня
Жанр	жартівлива пісня
Мова	українська
Автор слів	народна пісня
1719 рок — перша відома письмова фіксація тексту
Ой що ж то за шум учинився…
Цей твір у Вікісховищі
Цей твір у  Вікіджерелах

«Кома́рик» («Ой що ж то за шум учини́вся…») — українська народна жартівлива пісня про весілля, смерть і похорон комара, відома з першої чверті XVIII століття в різних варіантах^[⇨], версіях і редакціях, породжених історичними обставинами різних епох^[⇨], в обробках відомих композиторів XIX століття^[⇨], у виконаннях популярних артистів і музичних колективів XX століття^[⇨], а також переробках і запозиченнях композиторів і літераторів XVIII—XX століть^[⇨].

Гіпотези про походження

Пісня про комара і муху існує у фольклорі різних народів. На думку Івана Франка, джерелом народної творчості послужило природне явище, відоме як «танець мух і комарів», при цьому фантазія різних народів інтерпретувала це явище по-своєму, «хоч усе антропоморфічно»[1].

Дослідник, історик й теоретик літератури Володимир Перетц відмічав зв'язок українського народного твору з рядом пісень про тварин, комах і птахів і припускав, що вірш склався з таких елементів як «пародії, народні пісні і польська кантичка»[2].

Історія

XVIII—XIX століття

Запис Л. Ягольницького 1719 року, опублікований М. Грушевським (1897)

Перші рукописні варіанти, публікації і дослідження

В Україні жартівлива народна пісня про комара, який «на мусі оженився», а потім впав з дуба, розбився і був урочисто похований, відома у багатьох варіантів[3]. З другої чверті XIX століття варіанти тексту друкувалися в граматиках української мови[4][5][6], публікувалися в збірках етнографічних і фольклорних матеріалів[7][8][9][10][11], були предметом наукових досліджень[12][13][14][15], друкувалися також нотні видання пісні в обробках відомих композиторів[16][17][18]. Тексти, записані збирачами народного фольклору і дослідниками XVIII—XIX століть у різних регіонах України, розрізняються об'ємом, мірою повноти і подробиці розробки теми і редакціями[3]. Частина версій збереглася лише в обривках[19].

Згідно з вказівками дослідників, перша письмова фіксація тексту виявлена в рукописній збірці Леонтія Ягольницького 1719 року й опублікована Михайлом Грушевським в «Записках наукового товариства Шевченка» 1897 року[20][21][10].

У праці «Студії над українськими народніми піснями» (1910—1912) Іван Франко припускає, що схема сюжету прийшла в Україну із Західної Європи; на ґрунті загальної сюжетної канви у східній і західній частинах України виникли варіанти пісні, що розвивають різні сюжетні лінії. Ці варіанти, які у термінології епохи Франко означає як «український» і «галицький», своєю чергою мають різні редакції[22].

Українські варіанти відрізняються більшою стислістю і зверненням передусім до історії стосунків між комаром і мухою (сватання, одруження, спільне життя, смерть)[22]. Галицькі варіанти детальніше розвивають лінію катастрофи (падіння комара з дуба, поява мухи, яка жалує його, поховання) — на думку Франка, вони є «аллегоричний малюнок долі бурлаки, над яким хоч при смерті милосердиться чутлива жіноча душа»[23].

Перші строфи пісні у «Граматиці руської або малоруської мови в Галичині» Й. Левицького (1834)

Франко вказує, що рукописні галицько-руські варіанти датуються кінцем XVIII століть (близько 1780 року), їх відрізняє «дворацько-школярський» тип віршування, вони мають «характер не чисто народний». Найстаріший з відомих друкованих галицьких варіантів виданий у збірці польського етнографа Вацлава Залеського «Пісні польські й руські люду галицького», опублікованій під псевдонімом Wacław z Oleska 1833 року польською мовою (містить транскрибовані латиницею записи українських народних пісень, зокрема «Oj stuknuło w bujnym lisi»)[24][16]. Відомі також переробки пісні «галицько-руською інтелігенцією» XIX століття, що не отримали широкого поширення в народі[25][26].

Варіанти і редакції тексту містять безліч різних подробиць і деталей сюжету. Так, в одному з варіантів, опублікованих етнологом і фольклористом Павлом Чубинським в науковій збірці «Труды етнографічно-статистичній експедиції в западнорусский край» (1874) повідомляється про причини падіння комара з дуба (дізнавшись, що дружина «не вміє шити, ні білити, / Ні хороше комарика поводити», комар з горя полетів в діброву, «де взялись буйниі вітри — збуйнували», внаслідок чого він впав з дуба і убився)[27][28]. У іншому варіанті, надрукованому у збірці етнографа і фольклориста Платона Лукашевича «Малоросійські та червоноруські народні думи і пісні» (1836) є присутнім опис поховання комара і віддання йому почестей («Комареви труну събудували, / Дорогими сукнами окладали, / Золотыми цвяхами побивали»; до його могили йдуть «цари и паны» і запитують: «Ой що се лежить за покойникъ, / Чи царь, чи гетьманъ, чи полковникъ…» — «Се, не царь, не гетьманъ, не полковникъ, / Ни с чужой стороны чужестранець; / Ой се-жъ лежить комарище, — / Славного войска козачище!»)[29].

Пісня в алегоричній формі оповідає про людські взаємини за допомогою образів з тваринного світу[30]. Володимир Перетц розглядав пісню як «пародію на серйозні думи, в яких описується смерть козака і його похорон»[31].

Нотний запис пісні в обробці Антона Коціпінського (1862)

Обробки відомих композиторів

1833 року нотний запис народної мелодії в обробці польського композитора Кароля Ліпінського опублікований у збірці Вацлава Залеського «Пісні польські й руські люду галицького» (№ 206; для голосу і фортепіано)[16].

1862 року пісня в обробці українського і польського композитора і етнографа Антона Коціпінського видана у збірці «Пісні, думки і шумки руського народу на Поділлі, Україні і в Малоросії» польською та руською мовами, під назвою «Ой стукнуло въ буйнімъ лісі»: Дума про смерть комаря» (пол. «Oj stuknuło w bujnym lisi»: Duma pro smert’ komara»)[32][23][17].

1897 року текст і ноти пісні в обробці українського композитора, збирача пісенного фольклору Миколи Лисенко увійшли до складеного ним «Збірника народних українських пісень» («Шостий десяток», № 9; для чоловічого хору) під назвою «Ой що ж то за шум учинився»[33][18]. 1908 року пісня з нотами була опублікована Лисенком у його «Збірці народних пісень в хоровому розкладі…» (розділ «Додаток», № 2)[34][35]. 1909 року пісня під тією ж назвою опублікована у складі підготовленого Андрієм Конощенко видання «Українські пісні з нотами» (вип. 3, № 10)[36]. У публікаціях вказані різні місця збору фольклорного матеріалу: Полтавщина[37], Херсонська[К 1][36] і Київська губернії[К 2][38]; варіюються текст і мелодія пісні[39][40].

XX століття

Зовнішні відеофайли
	«Комарик» — українська повстанська пісня на YouTube. Близько 1918
	«Комарик» — українська повстанська пісня на YouTube. 1940-ві

У різні епохи пісня набувала нових редакцій і сенсів[К 3]. У першій чверті ХХ століття відповідно до нових історичних обставин виникла нова, повстанська версія пісні з антимоскальськими і антирадянськими мотивами («Зголосився Комар до повстанців / Щоб кусати москалів-голодранців»). Пісня стала відома під назвою «Комарик». Послуговувалася популярністю під час Першої світової війни, розспівувалася в якості стройової[44], була «найбільш улюбленій» серед українських повстанців середини 40-х — першої половини 50-х років ХХ століття[45].

Ілюстративна заставка до пісні в «Співанику УПА» (1950).
Художник М. Білинський

На думку дослідника Володимира Кобилянського, у повстанській версії пісні «простежується алегоричне порівняння бійця УПА з образом невеличкого комарика. В експресивній пісенній лексиці виокремлено слово-етнонім із негативною верифікацією „москаль“. Воно передає зневагу, іронію, ненависть, оскільки асоціюється з образом ворога-загарбника. <…> Повстанці ж асоціюються з „комариком“, який чинить відчайдушний опір явно переважаючому його ворогу»[45].

Повстанська версія першої строфи пісні з нотами під назвою «Пісня про комаря» надрукована 1950 року в Німеччині у збірці «Співаник УПА», виданій у рамках проекту збереження спадщини української еміграції[46]. Видання ілюстровано графічними роботами українського художника-емігранта Мирона Білинського. Згідно з оцінкою культурного діяча та художника Павла Лопати, ці ілюстрації «глибоко оригінальні та технічно добре виконані», «композиційно сумлінно продумані і зберігають своєрідний творчий почерк»[47].

Інша редакція повстанській версії пісні з нотами опублікована в незалежній Україні в антології пісень національно-визвольних змагань, складеній Євгеном Гіщинським[48].

Варіанти тексту

XVIII століття[10] Стукнуло, грануло в лѣсѣ, Комар з дуба звалив ся; Трафивъ на коренище, Збив собѣ голѣн, плечище. Почули мухи-горухи, Принесли єму кожухи: «Наш комару, сподару, Жал(ь) тя намъ не помалу: Не чомъ ти в насъ не буваєш? Аж ти ся зле маваєш!» «Поховайте(ж) ви мене в поли При зеленой дубравѣ; Коли я буду вмирати, Кажѣт мою дружину зобрати; А хрущъ буде нести, А овадъ буде густи, А журавел буде спѣвати, А муха буде плакати. Обгородѣтежъ ви мене Друбненкими стрѣлойками, Положѣтеж ви на мнѣ Мой тугесейкій лучокъ». Коли будутъ козаки ѣхати, Мене буду(т) споминати: „Туть лежит комарище, Славній наш козачище!“». (рос. дореф.)(ст. укр.)

XIX століття[49] Ой що ж то за шум учинився, Що комарик та й на мусі оженився![К 4] Та взяв собі жінку невеличку, Що не вміє шити-прясти чоловічку. Що не вміє шити-прясти, ні варити. Що не вміє з комариком добре жити. Полетів же комар у садочок, Та й сів наш комарик на дубочок[К 5].   Ой сів же комар на дубочку, Звісив свої ніженьки по листочку.   Де взялася шура-бура, Вона ж того комарика з дуба здула.   Ой упав же комар на помості, Потрощив, поломив ребра й кості. Прилетіла його муха жалкувати: «Ой де ж тебе, комарику, поховати?»   «Поховай ти мене в полі, мила, Та й насип мені, мила, могилу![К 6] Туди будуть наші хлопці збиратись, З комаревої могили чудуватись: „Ой що ж то лежить за покойник? Ой чи цар, чи гетьман, чи полковник?“ „І не цар, не гетьман, не полковник, А то ж мухи-зеленухи полюбовник!“»

XX століття[50] Ой що ж то за шум учинився? Що Комарик до повстанців зголосився[К 4]. Зголосився Комар до повстанців. Щоб кусати москалів-голодранців. Щоб кусати москалів, ще й німоту. Щоб не було на Вкраїні голоти. Примістився Комар на дубочку. Закріпив скоростріл на листочку. Та зірвалася на раз шура-бура. Вона того Комарика з дуба здула. І упав наш Комар на помості. Поламав москалям ребра й кості. Поховали москалів не по-людськи, Видно руки, видно ноги, видно пупці.   Поховали москаля як собаку, Видно руки, видно ноги, видно сраку. Поховали москаля край дороги, Видно руки, видно ноги, видно роги. Поховали москаля у куфайці, Видно руки, видно ноги, видно пальці.

Відомі виконання

Етикетка з пластинки Петра Лещенка з записом «Комарика». Columbia Graphophone. 1936—1937

Зовнішні відеофайли
	Петро Лещенко.  Комарик на YouTube
	Квітка Цісик.  Комарик на YouTube

Пісню виконувало багато співаків та музичних колективів. Серед них:

• Хори під керівництвом П. М. Бігдаш-Бігдашева[51]
• Петро Лещенко[44]
• Квітка Цісик[52]

Вплив і запозичення

XVIII—XIX століття

Пісня про комара поширювалася також у «великороських» рукописних і друкованих пісенних збірках другої половини XVIII — XIX століття. За вказівкою Перетца, про походження тексту з українського (у термінології епохи, «малоруського») джерела свідчать збережені переписувачем «малорусізми» (відсутній в російській мові кличний відмінок: «комару»; «якъ»; «поховати»; «казацы» та ін.)[53][54].

XX століття

Зовнішні відеофайли
	Проводи: червоноармійська пісня на YouTube
	Ой що то за шум учинився /VS/ Как родная меня мать провожала на YouTube

1918 року пролетарський поет Дем'ян Бєдний написав вірш «Проводи» («Як рідна мене мати проводжала, / Тут і уся моя рідня набігла…»), пізніше покладений на мелодію української пісні «Комарик». Автором музики було оголошено Дмитра Васильєва-Буглая. Згідно з вказівками дослідників, документальних підтверджень його авторства немає[51][44][52].

Першим виконавцем «червоноармійської пісні» став естрадний артист Борис Самойлов (Гурович)^[ru]. 1919 року «злободенні куплети» «Проводи» у виконанні Борисова були записані на пластинку, тисячі екземплярів якої були відправлені на фронт. Перше нотне видання з'явилося 1923 року[44].

1923 року російський радянський письменник з українським корінням по материнській лінії Корній Чуковський створив літературну переробку сюжету про весілля комара і мухи — віршовану дитячу казку, уперше опубліковану 1924 року з ілюстраціями Володимира Конашевича^[ru] під назвою «Мухине весілля». Книга витримала п'ять видань з 1924 по 1927 рік[44][52][55].

Обкладинка книги К. Чуковського «Мухіна весілля» (1924).
Художник В. Конашевич

1928 року радянська цензура угледіла в казці «небажаний» політичний підтекст. Вдова Ленина Надія Крупська писала в газеті «Правда» за 1 лютого 1928 року: «Що уся ця нісенітниця означає? Який політичний сенс вона має? Якийсь явно має. Але він так дбайливо замаскований, що вгадати його досить важкувато…»[44][52] На думку цензорів, Комарик — це «переодягнутий принц», Муха — «принцеса», іменини і весілля — «буржуазні свята». Було визнано непристойними також ілюстрації Конашевича, оскільки Муха стоїть занадто близько до Комарика і посміхається йому «занадто кокетливо»[56][57].

Зовнішні відеофайли
	Корній Чуковський.  «Муха-Цокотуха» на YouTube. Читає автор
	Казка «Муха-Цокотуха» українською на YouTube
	Казка «Муха-Цокотуха» українською

Чуковський мусив змінити назву на «Муху-Цокотуху»^[ru][44], проте боротьба з казкою тривала декілька десятиліть. 1960 року в «Літературній газеті» було опубліковано лист в редакцію, автор якого побачив у казці прославляння «мерзотної і огидної комахи» і закликав спалити книгу[58]. Історія радянських політико-ідеологічних гонінь на казку про весілля комара з мухою своєю чергою стала темою усного фольклору і знайшла відображення в циклі анекдотів про правителів СРСР/Росії XX—XXI століть — також з різними варіантами побудови сюжету[59].

Коментарі

1. ст.-укр. «М. Ровне, х. Громуха, Елисав. пов. Херс. г.»
2. ст.-укр. «зъ-пидъ Хвастова Кыйв. губ.»
3. В «Українській малій енциклопедії» вченого-етнолога, професора Євгена Онацького вказано, що пісня вважалася сатирою XVIII століття на стосунки українського козака Олексія Розумовського і цариці Єлизавети (одружившись з російською імператрицею Єлизаветою, козак Олекса Розум одержав титул графа Розумовського, та після ії смерті, з приходом до влади Катерини ІІ, втратив свої привілеї («Де взялася шура-бура, / Вона ж того комарика з дуба здула»)[41][42][43].
4. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.
5. Також співають: Полетів же комар в чисте поле, / В чистеє поле, в зелену діброву.
6. Також співають: Поховай ти мене в чистім полі / Та й висип мені високу могилу!

Примітки

1. Франко, 1910, с. 50, XXXI. Пісні про комаря.
2. Перетц, 1900, с. 310.
3. Перетц, 1900, с. 311—313.
4. Франко, 1912, с. 43—47.
5. Lutskay, 1830, с. 168.
6. Lewicki, 1834, с. 23—27.
7. Лукашевич, 1836, с. 81—82.
8. Чубинский, 1874, с. 1169—1170, 1171.
9. Головацкий, 1878, с. 503—504.
10. Грушевський, 1897, с. 17.
11. Гринченко, 1899, с. 665—667.
12. Перетц, 1899, с. 308—313.
13. Перетц, 1900, с. 308—313.
14. Франко, 1910, с. 30—53, XXXI. Пісні про комаря.
15. Франко, 1912, с. 43—47, XXXII. Пісні про комаря (ст. 200—230).
16. Wacław z Oleska, 1833, с. 364—365.
17. Коціпінський, 1862, с. 8—9.
18. Лисенко, 1897, с. 17—18, Шостий десяток.
19. Франко, 1910, с. 32, XXXI. Пісні про комаря.
20. Перетц, 1900, с. 309.
21. Франко, 1910, с. 52, XXXI. Пісні про комаря.
22. Франко, 1910, с. 30, 52—53, XXXI. Пісні про комаря.
23. Франко, 1910, с. 30, XXXI. Пісні про комаря.
24. Франко, 1910, с. 33, XXXI. Пісні про комаря.
25. Франко, 1910, с. 36—41, XXXI. Пісні про комаря.
26. Зоря Галицкая, 1851, с. 102—104, ч. 12.
27. Перетц, 1900, с. 311—312.
28. Чубинский, 1874, с. 1169.
29. Лукашевич, 1836, с. 82.
30. Франко, 1910, с. 31, XXXI. Пісні про комаря.
31. Перетц, 1900, с. 308.
32. Гринченко, 1899, с. 727—728.
33. Пархоменко Л..Лисенко Микола Віталійович // Українська музична енциклопедія. — К. : Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, 2011. — Т. 3. — С. 116.
34. Лисенко та [1908].
35. Лисенко, 1990, с. 5; 127—128, [Передм. Т. П. Булат]; Додаток.
36. Конощенко, 1909, с. 19, Третя сотня.
37. Лисенко, 1990, с. 128, Додаток.
38. Лисенко, 1990, с. 17.
39. Українські народні пісні та думи, 1992, с. 84—85.
40. Лисенко, 1990, с. 127—128, Додаток.
41. Комар // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 688. — 1000 екз.
42. Жайворонок, 2006, с. 303
43. Шепель, 2018
44. Овсянников, 2020.
45. Кобилянський, 2013, с. 336.
46. Співаник УПА, 1950, с. 117.
47. Павло Лопата (2014). Мирон Білинський — графік та іконописець (До 100-річчя від дня народження). World War II in Ukraine. InfoUkes. Процитовано 28 січня 2023.
48. Гіщинський, 2007, с. 204.
49. Українські народні пісні та думи, 1992, с. 84.
50. Кобилянський, 2013, с. 340.
51. Пархоменко Л. Бігдаш-Богдашев Полікарп Микитович // Українська музична енциклопедія / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006. — Т. 1. — C. 204.
52. Шепель, 2018.
53. Перетц, 1899, с. 55—56.
54. Перетц, 1900, с. 308—311.
55. Чуковский К.И. Мухина свадьба / Корней Чуковский ; рис. Вл. Конашевича. — Л. ; М. : Радуга^[ru], 1924. — 16 с. — 5000 екз.(рос.)
56. Неклюдов С. Ю.^[ru]. Происхождение анекдота : «Муха-Цокотуха» под судом советских вождей / Сергей Неклюдов // Вестник РГГУ. Серия: Литературоведение. Языкознание. Культурология : научный журнал. — М., 2009. — № 9. — С. 260—261. — ISSN 2073-6355.(рос.)
57. Волохова У. «Путаница получилась совсем нехорошая» : Как в книгах Корнея Чуковского искали и находили политический подтекст / Ульяна Волохова // Коммерсантъ Weekend. — М., 2018. — № 25 (20 июля). — С. 8.(рос.)
58. Чуковский К. «Противоестественно, чтобы…» / Корней Чуковский // Литературная газета. — М., 1960. — № 123 (15 октября).(рос.)
59. Неклюдов, 2009, с. 259—270.

Література

Ноти і варіанти тексту

Граматики української мови

• Grammatica slavo-ruthena : seu vetero-slavicae, et actu in mon-tibus carpathicis parvo-russicae, ceu dialecti vigentis lingvae = [Граматика слов'яно-руська: або старослов'янська і теперішня, поширена у карпатських горах, малоросійська мова, що є живим її діалектом] / ed. per Michaelem Lutskay. — Budae : Typis Reg. Universitatis Pestiensis, 1830. — P. 168.(лат.)
• Vоn der Mücke // Grammatik der Ruthenischen oder Klein Russischen Sprache in Galizien = Грамматика языка русского в Галиции = Grammatyka języka ruskiego Gramatyka w Galicyi / von Joseph Lewicki. — Przemysl, 1834. — P. 23—27. — 320 p.(нім.)(русин.)

Збірки

• Ой гремнуло в буйном лесе = Ой грымнуло въ буйномъ лѣсѣ // Народные песни Галицкой и Угорской Руси = Народныя пѣсни Галицкой и Угорской Руси, собранныя Я. Ѳ. Головацкимъ : в 3 т. / собр. Я. Ф. Головацкий ; Изд. Имп. О-ва истории и древностей российских при Моск. ун-те. — М. : В Унив. тип. (М. Катков), 1878. — Т. 2 : Обрядные песни, Небыличные; № 2. — С. 503—504. — 845 с. — (Чтения в Имп. О-ве истории и древностей российских при Моск. ун-те).(рос. дореф.)
• Этнографические материалы, собранные в Черниговской и соседних с ней губерниях = Этнографическіе матеріалы, собранные в Черниговской и сосѣдних с ней губернияхъ : в 3 т. / Б. Д. Гринченко. — Чернигов : Тип. Губерн. земства, 1899. — Т. 3 : Песни. — С. 665—667. — 772 с.(рос. дореф.)(ст. укр.)
• Грушевський М. С. Співаник з початку XVIII в. = Сьпіванник з початку XVIII в. / приладив до друку М. Грушевський // Записки Наукового товариства імені Шевченка / під ред. М. Грушевського ; Накл. Наукового т-ва ім. Шевченка. — У Львові : З Друкарні Наукового т-ва ім. Шевченка, 1897. — Т. 15, кн. 1. — С. 1(25)—48(73). — 196 с.(рос. дореф.)(ст. укр.)
• Комарь // Малороссийские и червонорусские народные думы и песни = Малороссійскія и червонорусскія народныя думы и пѣсни / П. Я. Лукашевич. — СПб. : В тип. Э. Праца и Кo, 1836. — Малороссийские песни. — С. 81—82. — 172 с.(рос. дореф.)
• Ой що ж то за шум сочинився?.. // Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западнорусский край. Югозападный отдел : Материалы и исследования = [Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-русскій край, снаряженной Императорскимъ русскимъ географическимъ обществомъ. Югозападный отдѣлъ] : в 7 т. / собр. П. П. Чубинский ; Имп. рус. геогр. о-во. — СПб. : Тип. Майкова, 1874. — Т. 5 : Песни любовные, семейные, бытовые и шуточные / изд. под наблюдением Н. И. Костомарова, ч. 4: Песни шуточные; № 205—207; 212. — С. 1169—1170, 1171. — 1209 с.(рос. дореф.)(ст. укр.)
• Гримнуло, тупнуло в лісі // Зоря Галицкая : письмо повременное для справъ народныхъ, политическихъ и церковныхъ, и словесности и господарства галицко-угорско- и буковиньско-руского народа / ред. І. М. Гушалевич. — Л., 1851. — Т. 12. — С. 102—104.

Нотні видання

• Oj stuknuło w bujnym lisi // Pieśni polskie i ruskie ludu galicyjskiego = [Пісні польські й руські люду галицького] : in 2 vol. / do śpiewu i na fortepiano ułozył Karol Lipinski ; zebrał i wydał Wacław z Oleska. — Lwów : Franciszek Piller, 1833. — Vol. 2, № 206. — P. 364—365.(пол.)
• «Oj stuknuło w bujnym lisi»: Duma pro smert’ komara = «Ой стукнуло въ буйнімъ лісі»: Дума про смерть комаря : Hołos iz Zbornyka Waćława z Oleska = Голосъ із Зборника Вацьлава зъ Олеска / переложивъ під музику Антон Коціпінський // Piśni, dumki i szumki ruśkoho naroda na Podoli, Ukraini i w Małorossiji = Пісні, думки і шумки руського народу на Поділлі, Україні і в Малоросії : Persza Sotnia = Перша сотня / spysani i perełożeni pid muzyku Antoni Kocipińskim. — W Kijewi i Kąmińci : [Własnist’ Wydawcia], 1862. — Desiaty Desiatok = Десяти десятокъ, № 2. — P. 8—9. — 127 p.(пол.)(рос. дореф.)
• Ой що ж то за шум учинився = Ой що жъ то за шумъ учынывся // Збірник народних українських пісень = Збирныкъ народнихъ украинськыхъ писенъ : [у 12 вип.] / зібрав і для хору уложив М. Лисенко. — К., 1897. — Вип. 6 : Шостий десяток. — С. 17—18. — 20 с.(ст. укр.)
• Лисенко М. В. Ой що то за шум учинився // Збірка народних пісень в хоровому розкладі, пристосованих для учнів молодшого, й підстаршого віку у школах народних / упоряд. М. Лисенко. — К., [1908]. — Додаток.
  • Перевид.: Лисенко М. В. Ой що то за шум учинився // Молодощі : збірка танків та веснянок. Збірка народних пісень в хоровому розкладі / Микола Лисенко ; [передм. Т. П. Булат]. — К. : Музична Україна, 1990. — Додаток: Пісні дитячі, молодечі, веселі. — С. 127—128. — 140 с. — 10 000 екз.
• Ой що то за шум учинився // Українські пісні з нотами = Украинськи письни зъ нотамы : у трьох сотнях / зібравъ Андрій Конощенко. — О. : Вік, 1909. — Вип. 3 : Третя сотня. — С. 19. — 120 с.(ст. укр.)
• Пісня про комаря // Співаник УПА : проект зі збереження спадщини української еміграції / музика і гармонізація: О. Бобикевич, Ю. Лаврівський, О. Плешкевич ; літ. ред.: Б. Кравців та ін. ; оформл.: М. Білинський. — [Регенсбург] : Вид. Закордонних частин ОУН і Братства б<увших> вояків УПА ім. св. Юрія Переможця, 1950. — С. 117. — 162 с. — Додаток.
• Ой що ж то за шум учинився // Українські народні пісні та думи / упоряд. Д. Есипенко, М. Новиченко. — К. : Т-во «Знання» України, 1992. — С. 84. — 96 с. — 50 000 екз.
• Зголосився Комар до повстанців // За волю України : антологія пісень національно-визвольних змагань / записи, розшифрування, гармонізація, обробки, перепис нот, упорядкування, примітки, статті Є. І. Гіщинського. — 2-ге, доп.. — Луцьк : Волинська книга, 2007. — С. 204. — 390 с. — 2000 екз. — ISBN 978-966-361-152-5. [1-ше вид.: Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2002. — 316 с.]

Матеріали і дослідження

• Pieśni ludu ruskiego w Galicji = [Пісні руського народу в Галичині] : in 2 vol. / zebrał Żegota Pauli. — Lwów : K. Jabłoński : J. Sznayder, 1840. — Vol. 2. — P. 95—96.(пол.)
• Перетц В. Н. Малорусские песни в великорусских сборниках второй половины XVIII века = Малорусскія пѣсни въ великорусcкихъ сборникахъ второй половины XVIII в. / В. Н. Перетцъ // Малорусские вирши и песни в записях XVI—XVIII вв. = Малорусскія вирши и пѣсни в записяхъ XVI—XVIII вв. : в 2 т. — СПб. : Тип. Имп. Акад. наук, 1899. — Т. 1 : I—ХIV, гл. 11. — С. 55—57. — 70 с.(рос. дореф.)(ст. укр.)
• Перетц В. Н. Малорусские песни в великорусских сборниках второй половины XVIII века = Малорусскія пѣсни въ великорусcкихъ сборникахъ второй половины XVIII в. / В. Н. Перетцъ // Историко-литературные исследования и материалы = Историко-литературныя изслѣдованія и матеріалы : в 3 т. — СПб. : Типолитогр. Ф. Вайсберга и П. Гершунина, 1900. — Т. 1 : Из истории русской песни, кн. 1 : Начало искусственной поэзии в России. Исследования о влиянии малорусской виршевой и народной поэзии на великорусскую. К истории Богогласника, гл. 13. — С. 308—313. — 425 с. — (Записки Историко-филологического факультета Императорского Санкт-Петербургского университета).(рос. дореф.)(ст. укр.)
• Франко І. Я. Студії над українськими народніми піснями / подає І. Франко // Записки Наукового товариства імені Шевченка / під ред. М. Грушевського ; Накл. Наукового т-ва ім. Шевченка. — У Львові : З Друкарні Наукового т-ва ім. Шевченка, 1910. — Т. 95, кн. 3, XXXI. Пісні про комаря (ст. 200—230). — С. 30—53. — 246 с.(рос. дореф.)(ст. укр.)
• Франко І. Я. Студії над українськими народніми піснями : Додатки й поправки (докінченне) / подає І. Франко // Записки Наукового товариства імені Шевченка / під ред. М. Грушевського ; Накл. Наукового т-ва ім. Шевченка. — У Львові : З Друкарні Наукового т-ва ім. Шевченка, 1912. — Т. 112, кн. 6, XXXII. Пісні про комаря (ст. 200—230). — С. 29—58. — 202 с.(рос. дореф.)(ст. укр.)

Енциклопедичні і довідкові видання

• Пархоменко Л..Лисенко Микола Віталійович // Українська музична енциклопедія. — К. : Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, 2011. — Т. 3. — С. 116.
• Комар // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 688. — 1000 екз.
• Жайворонок В. В. Комар // Знаки української етнокультури : словник-довідник / Віталій Жайворонок ; Національна академія наук України ; Інститут мовознавства імені О. О. Потебні. — К. : Довіра, 2006. — С. 303. — 5000 екз. — ISBN 966-507-195-5.

Статті в періодичних виданнях

• Кобилянський В. Музика в житті українських повстанців на Прикарпатті (друга половина 1940-х — початок 1950-х рр.) / Володимир Кобилянський // Галичина : всеукраїнський науковий і культурно-просвітницький краєзнавчий часопис Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ). — 2013. — Вип. 24. — С. 331—343.
• Овсянников Н. Музыкальная история «Проводов» Демьяна Бедного / Николай Овсянников // Алеф : ежеквартальный международный еврейский журнал. — 2020. — № 1097 (вересень).
• Шепель Ф. Про що пісня «Ой що ж то за шум учинився...»? / Федір Шепель // Голос України. — 2018. — 18 серпня.