|
Колбін Дмитро Петрович
Колбін Дмитро Петрович[1] (19 червня 1930, Свердловськ, Російська РФСР, СРСР) — скрипаль, педагог, методист, музикознавець. Кандидат мистецтвознавства (1974), професор (1996). Закінчив Львівську консерваторію в 1953 по класу викладача П. М. Макаренко та аспірантуру при Київській консерваторії (1957); кер. В. М. Гольдфельд, О. Г. Манілов. Від 1957 викладає у Львівській Національній Музичній Академії ім. М. В. Лисенка. Водночас у 1957-60 роках періодично працював у Львівській музичній школі — інтернаті ім. Соломії Крушельницької. У 2002—2012 роках був головою Моцартівського товариства у Львові. Професор кафедри скрипки Львівської Національної Музичної Академії ім. М. В. Лисенка, протягом 60 років, поєднує практично-викладацьку роботу професора по класу скрипки (частково і камерного ансамблю, квартету) з методико-теоретичною, історико-дослідницькою та музично-просвітницькою діяльністю. У нього навчались і отримали вищу освіту з фаху «скрипка» та «альт» понад сто випускників. Деякі стали популярними солістами — шоу-менами, наприклад, Народний артист України Олег Кульчицький, або Заслужений артист України Василь Попадюк (заочник). Інші обрали працю в симфонічних, оперних оркестрах, ансамблях або пішли на педагогічний шлях, наприклад, доцент Львівської Держконсерваторії Лідія Цьокан-Савицька яка ряд років була завідувачкою кафедри камерного ансамблю. Випускники Д. П. Колбіна працюють крім України та Росії також у різних країнах світу — у США, Канаді, Китаї, Польщі, Чехії, Угорщині, Ізраїлі, Іспанії. Деякий час учнями Д. Колбіна у ДМШ були Богодар Которович, Михайло Стрихарж, Олександр Крамаров (пізніше, як студ Ю. І. Янкелевича — 1 премія на конкурсі Н. Паганіні у 1973 р.), Богдан Каськів (зав.кафедрою скрипки у Львівській Національній Музичній Академії ім. М. В. Лисенка). ЖиттєписКОЛБІН ДМИТРО ПЕТРОВИЧ народився 19 червня 1930 року у м. Свердловську (тепер Єкатеринбург РФ), в сім'ї музикантів. Мати — Ія Олексіївна Зубрицька була концертмейстером-піаністкою в Уральській консерваторії, потім — концертмейстером та викладачем фортепіано у Львівських Музичному- та Музично-педагогічному училищах. Батько — Колбін Петро Родіонович, у ЛМУ — педагог-вокаліст, який підготував багатьох співаків-солістів театрів, філармоній, лауреатів конкурсів. Дмитро Колбін почав навчатися гри на скрипці у 1937 році, у Свердловській музичній школі у викладачів К. Садовнікова, Г. Я. Вороніна, М. І. Лідського (учня Л. Ауера). З початком війни у 1941 році до Свердловська приїхали евакуйовані митці, педагоги, у тому числі відомий одеський професор Петро Соломонович Столярський. З його діяльністю пов'язані перші здобутки радянських скрипалів на міжнародних конкурсах, а також започаткування спеціалізованих музичних шкіл-десятирічок. Дмитро Колбін був прийнятий в клас П. Столярського. Спочатку це називалося «Особливою групою музично обдарованих дітей», але через короткий час навчальний заклад було перетворено в музичну школу-десятирічку. Крім спеціальності, загальних та музично-теоретичних предметів там вивчали малювання, ритміку, бальні танці в широкому діапазоні. Учнями цієї школи були Ігор Ойстрах, піаніст Наум Штаркман та інші відомі музиканти. Асистентом П. С. Столярського був А. Л. Готсдінер, пізніше, після війни, — доктор психологічних наук, зав. кафедри психології РВУ. Тоді учень 3-го класу, Дмитро Колбін, брав участь у виступах класу П. С. Столярського в обласній філармонії. Виконував Тріо Ре-мажор Й. Гайдна з віолончелістом Вадимом Червовим та піаністом Юрієм Муравльовим (пізніше — професорами Київської та Московської консерваторій). Після смерті П. С. Столярського Д. Колбін навчався в цій школі у В. М. Гольдфельда, учня Л. Ауера, та у М. Б. Рейсона, (учня М. Лєсмана),- професора Ленінградської, а потім Ташкентської консерваторій. По закінченні війни сім'я переїхала до Львова і Д. Колбін навчався в музичному училищі у викладачів Й. В. Москвичіва, О. О. Єгорова, С. З. Крепса (учня Ф. Ондржичка та Л. Капе в Парижі). У 1947 році Д. Колбін поступив до Львівської державної консерваторії ім. М. В. Лисенка. Його викладачем по класу скрипки став випускник московської консерваторії П. М. Макаренко (учень Б.Сібора), активний скрипаль — соліст, ансамбліст і педагог. Після недовготривалих занять в Київській консерваторії в класі Б. С. Фішмана (учня Б..Цейтліна) Д. Колбін, через хворобу маючи перерву в навчанні, повернувся до Львівської консерваторії, яку з відзнакою закінчив у 1953 році. З 1954 по 1957 роки вдосконалювався як скрипаль в аспірантурі при Київській консерваторії у професорів В. М. Гольдфельда, О. Г. Манілова. Виступав з сольними програмами з концертами В. А. Моцарта, П. Чайковського, О.Глазунова, творами Г.Ернста, Е.Шоссона. Виконував. З альтистом З. О. Дашаком виконував Концертну симфонію В. А. Моцарта; Тріо В. Косенко — з віолончелістом Г. Б. Авер'яновим та піаністкою проф.. Р. О. Лисенко; квартети В. А. Моцарта з А.Брусковим, З.Дашаком і В.Безгінським, (а пізніше у Львові — Л.в. Бетховена, О. С. Теплицького з Д. М. Лекгером, К. К. Михайловим, Г. Б. Авер'яновим). Почавши з 1957 року працювати у Львівській консерваторії, педінституті та музичній школі-десятирічці, він вів клас скрипки, альта, квартету, педагогічної практики і курси історії смичкового мистецтва, методики навчання гри на скрипці. Ці теоретичні предмети вивчав спочатку під керівництвом доц. В. К. Стеценка, потім — Л. М. Раабена, Л. С. Гінзбурга, В. Ю. Григор"єва.. Виступав як скрипаль в концертах-лекціях в консерваторії, по радіо, телебаченню та в різних аудиторіях м. Львова з такими творами, як Поема Шоссона, Золотий півник М. А. Римського-Корсакова, Інтродукція і Рондо-Капріччіозо К. Сен-Санса, Друга Українська Рапсодія М. Лисенка, з творами О. Глазунова, Б.Маріні, М.Учелліні, В. А. Моцарта, Г.Ернста, Д.Тартіні, Ф.Крейслера. Пізніше виступав як соліст у містах Перемишль та Любачів. Виконував твори Г.Венявського, Ф.Шопена, М.Скорика та інші. На фестивалі гітаристів у литовському містечку Тракаї грав з гітаристом К. І. Сухановим твори Н.Паганіні, П.Джуліані, Ф.Каруллі та литовських композиторів. Його аспіранти та студенти брали участь у відкритих концертах класу в різних містах України, у конкурсах, конференціях, телепередачах, тематичних концертах, у тому числі в музичних навчальних закладах Варшави, Кракова, у Радзинському товаристві ім. К.Ліпінського. Дав багато скрипкових майстер-класів (відкритих уроків) в аудиторіях вищих, середніх та початкових музичних навчальних закладів України та в польських містах, у десяти ДМШ Подкарпацького воєводства, у муз.академіях, ліцеумах Вроцлава, Катовіць, Гданська. Кракова, Олесніци, Битома, Сувалок, Аугустова. Кілька років надавав регулярну методико-педагогічну допомогу струнним відділам музучилищ м. Рівне, Хмельницький, струнникам польських ДМШ у містах Любачув та Пшеворск. У 1996 році, після участі методистом у роботі літніх Міжнародних Курсів інтерпретації в польському місті Ланцюті, був також доповідачем на ювілейній конференції Європейської асоціації струнників (ESTA) в Сан-Лоренцо ель Ескоріал (Іспанія, біля Мадриду), на чолі з Головою цієї конференції Ієгуді Менухіним. Д. П. Колбін регулярно брав участь у міністерських методичних заходах, конференціях, інспекціях вищих та середніх навчальних закладів України, Очолював ДЕК на випускних іспитах музучилищ Чернівців, Івано-Франківська. Організовував концерти-лекції, де виступав як соліст і лектор-музикознавець. Підготував та провів багато музично-тематичних радіо- та теле-сторінок, як автор, лектор і виконавець-скрипаль 3 Неодноразово Д. П. Колбін брав участь у журі міжнародних конкурсів ім. С. Прокоф'єва в Маріуполі, «Синій птах» — у Сімферополі, М. Стрихаржа та обласних і міських конкурсів ДМШ міст Львів, Хмельницький, загальнопольського конкурсу ДМШ у м. Ланцюті. Часто проводив методичні семінари для викладачів ДМШ Львова та області. Наукова діяльністьДисертацію на здобуття наукового ступіню кандидата мистецтвознавства захистив у Московській Консерваторії в 1974 році на тему «Скрипкові концерти Моцарта». Науковим керівником був Л. С. Гінзбург, науковими опонентами — О. С. Берлянд-Чорная та І. С. Безродний. Д. Колбін опублікував ряд дослідницьких праць в наукових збірках Львова, Києва, Москви, Зальцбурга, Відня, Вроцлава, Ряшева. Значною часткою внеску Д. П. Колбіна до історії музики є піднесення у міжнародному моцартознавстві ролі В. А. Моцарта як скрипаля, публікація невідомих моцартівських автографів а також відкриття для вітчизняних слухачів та музикознавців творчої постаті сина В. А. Моцарта — Франца Ксавера Вольфганга Моцарта (т. зв. «львівського» Моцарта). В Зальцбурзькій музикознавчій пресі (MJB des JSM та Mozarteums Mitteilungen) він опублікував невідомі моцартівські нотні, листовні автографи та інші сімейні матеріали, у тому числі дві церковні сонати G-dur KV 241, -dur KV 263, портрет Франца Ксавера Моцарта — літографію, зроблену у Львові Й.Хаусштайном. Крім статей про Ф. К. Моцарта в науковій українській, російській, австрійській, польській пресі, доповідей на музикознавчих конференціях Спілки композиторів у Москві, у Харківській консерваторії, у концертах–лекціях, Д.Колбін підготував та організував також виконання двох ново- віднайдених ним церковних сонат В. А. Моцарта, інструментальних та вокальних творів його сина — Франца Ксавера по радіо та TV у Львові, Москві, Ленінграді, Ризі, Варшаві. Десять років Д. П. Колбін був головою Моцартівського товариства у Львові. Пізніше обраний його почесним головою. З ініціативи Д. П. Колбіна у львівському кафедральному соборі св. Юра в ювілейний рік Моцарта здійснено урочисте історико-ретроспективне виконання Реквієму В. А. Моцарта та встановлено на стіні собору пам'ятну таблицю про перше виконання цього твору у 1826 р. хором св. Цецилії, створеним та керованим Ф. К. Моцартом. Д. П. Колбін є також дослідником життя та творчості видатного польського скрипаля, диригента, композитора Кароля Ліпінського, якому присвятив п'ять праць, опублікованих у наукових збірках Вроцлавської Музичної академії. Він неодноразово був науковим опонентом та рецензентом при захисті дисертацій в консерваторіях Москви, Ленінграда, у тому числі і закордонних пошукувачів з Алжиру, Югославії, Польщі. Рецензував також монографії, підручники, напр. у 1965 році в київській газеті «Культура і життя» прокоментував випуск першого тому «Методики навчання гри на скрипці» В. К. Стеценка, у 1990 році був одним з рецензентів монографії Л. С. Гінзбурга та В. Ю. Григор'єва «История скрипичного искусства», робив доповіді в муз. академіях, училищах Львова, Хмельницького, Москви, польських міст. Допоміг відшукати могилу Ліпінського, брав участь у міжнародних урочистостях з освячення та оновлення його пам'ятника. Там виступали також і студенти Д. П. Колбіна. Брав участь і у польсько-українських музикознавчих конференціях у м. Ряшеві, публікуючи потім свої доповіді в томах наукових збірок Musica Galiciana. Кількаразово виступав із доповідями під час проведення Днів Кароля Ліпінського Товариством його імені у Радзині—Подляському. Ряд матеріалів друкував у науково-довідкових виданнях, напр. в Ősterreichisches Biographisches Lexikon W., в Музыкальном Энциклопедическом Словаре, М. Д. П. Колбін неодноразово був науковим опонентом та рецензентом при захисті дисертацій в консерваторіях Москви, Ленінграда, у тому числі і закордонних пошукувачів з Алжиру, Югославії, Польщі. Рецензував також монографії, підручники, напр. у 1965 році в часопису «Культура і життя» коментував випуск першого тому «Методики навчання гри на скрипці» В. К. Стеценка, а в 1990 році був рецензентом книги Л. С. Гінзбурга і В. Ю. Григор"єва «История скрипичного искусства». На кафедрі скрипки ЛНМА ім. М. В. Лисенко керував підготовкою праць «магістр», «бакалавр».  Дав багато срипкових майстер-класів (відкритих уроків) в аудиторіях вищих, середніх та початкових музичних навчальних закладів України та в польських містах, у десяти ДМШ Подкарпацького воєводства, у музичних академіях, ліцеумах Вроцлава, Катовіць, Гданська. Кракова, Олесніци, Битома, Сувалок, Аугустова. Кілька років надавав регулярну методико-педагогіч. допомогу струнним відділам музучилищ м. Рівне, Хмельницький, струнникам польських ДМШ у містах Любачув та Пшеворск. У 1996 році, після участі методистом у роботі літніх Міжнар. курсів інтерпретації в польському місті Ланцюті, був також доповідачем на ювілейній конференції Європейської асоціації струнників (ESTA) в Сан-Лоренцо ель Ескоріал (Іспанія, близько Мадріду), на чолі з Головою цієї конференції Ієгуді Менухіним. Д. П. Колбін регулярно брав участь у міністерських методичних заходах, конференціях, інспекціях вищих та середніх навчальних закладів України, Очолював ДЕК на випускних іспитах музучилищ Чернівців, Івано-Франківська. Організовував концерти-лекції, де виступав як соліст і лектор-музикознавець. Підготував та провів багато музично-тематичних радіо- та теле-сторінок, як автор, лектор і виконавець-скрипаль 4 Неодноразово Д. П. Колбін брав участь у журі міжнародних конкурсів ім. С. Прокоф'єва в Маріуполі, «Синій птах» — у Сімферополі, М. Стрихаржа та обласних і міських конкурсів ДМШ міст Львів, Хмельницький, загальнопольського конкурсу ДМШ у м. Ланцюті. Часто проводив методичні семінари для викладачів ДМШ Львова та області. Нагороди, відзнаки
Наукові праці
Примітки
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||
