Козлов Йосип Дмитрович

Козлов Йосип Дмитрович
Народження	2 квітня 1912(1912-04-02)  Нехворощ, Андрушівська волость, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Смерть	25 травня 1983(1983-05-25)  (71 рік) Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Сурсько-Литовське кладовище
Країна	СРСР
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	Авіація далекої дії
Освіта	Київське вище військове інженерне училище зв'язку
Роки служби	1930—1946
Партія	КПРС
Звання	Підполковник авіації
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги» Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня Медаль «За оборону Москви» Медаль «За оборону Ленінграда» Медаль «За оборону Сталінграда» Медаль «За взяття Берліна»

Йосип Дмитрович Козло́в (нар. 2 квітня 1912, с. Нехворощ — пом. 25 травня 1983, м. Дніпропетровськ) — радянський військовий льотчик часів німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу.

Біографія

Народився 2 квітня 1912 року в селі Нехворощ (нині — Бердичівський район Житомирської області, Україна) в сім'ї лісника[1]. Українець[2]. До 1921 року навчався в школі, а впродовж 1925—1927 років — на Івницькому лісопильному заводі. Здобувши освіту, працював помічником машиніста на лісопильні в селі Буймер Іванківського району Житомирської округи, водієм у зоотехнікумі в селі Новому Заводі Мархлевського району[1].

Закінчив Київську військову школу зв'язку імені Михайла Калініна, де навчався з травня 1930 року; з листопада 1933 року до квітня 1936 року — командир взводу зв'язку 282 стрілецького полку 94 стрілецької дивізії. У 1936 році був курсантом 3-ї Військової школи льотчиків, а потім — аж до 1942 року — штурманом корабля загону ескадрильї 1-го транспортного бомбардувального авіаполку далекої дії, штурманом 31-го гвардійського авіаполку далекої дії, штурманом 1-ї Сталінградської авіадивізії[1]. Член ВКП(б) з 1941 року[2]. В боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. До початку березня 1944 року здійснив 257 нічних бойових вильотів на бомбардування важливих об'єктів в тилу противника[2].

Впродовж 1945—1946 років — слухач КУНС головних штурманів військових округів і армій при академії командно-штурманського складу ВПС Радянської Армії. У 1946 році, за станом здоров'я, звільнений в запас. Працював штурманом Азербайджанського управління ГАФ, а з 1949 року і до 1955 року — штурманом Дніпропетровської авіагрупи ГАФ[1].

Помер в Дніпропетровську 25 травня 1983 року. Похований у Дніпропетровську на Сурсько-Литовському кладовищі[2].

Нагороди, пам'ять

в Андрушівці.

• Герой Радянського Союзу (указ Президії Верховної Ради СРСР від 13 березня 1944 року; за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм; орден Леніна і медаль «Золота Зірка» № 3601)[2].
• ордени Червоного Прапора (9 серпня 1941), два орденами Червоної Зірки (18 серпня 1942; 6 листопада 1945), Олександра Невського (27 лютого 1944);
• медалі «За бойові заслуги» (3 листопада 1944), «Партизанові Вітчизняної війни» І ступеня, «За оборону Москви» (15 серпня 1944), «За оборону Ленінграда» (16 червня 1944), «За оборону Сталінграда» (20 серпня 1943), «За перемогу над Німесччиною» (9 травня 1945) «За взяття Берліна» (9 червня 1945)[3].

В місті Андрушівці, на Алеї Слави, встановлене погруддя Йосипа Козлова.

Примітки

1. Сайт міста Андрушівки. Архів оригіналу за 15 Квітня 2021. Процитовано 15 Квітня 2021.
2. Герої країни. [Архівовано 15 Квітня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
3. Пам'ять народу. [Архівовано 16 Квітня 2021 у Wayback Machine.](рос.)

Література

• Герои Советского Союза: краткий биографический словарь. Том 1. — Москва, 1987 (рос.);
• Немикін А. К. Козлов Йосип Дмитрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.

Портал «Біографії»   Портал «СРСР»