Козловський Костянтин Степанович

Козловський Костянтин Степанович
Народження21 травня (3 червня) 1906 Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Російська імперія
Смерть7 березня 1975(1975-03-07) Редагувати інформацію у Вікіданих (68 років)
 Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпейзаж Редагувати інформацію у Вікіданих і портрет Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняНаціональна академія образотворчого мистецтва і архітектури (1930) Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник
ВчительКозик Михайло Якимович Редагувати інформацію у Вікіданих, Михайлів Юхим Спиридонович Редагувати інформацію у Вікіданих, Єлева Костянтин Миколайович Редагувати інформацію у Вікіданих, Налепинська-Бойчук Софія Олександрівна Редагувати інформацію у Вікіданих і Плещинський Іларіон Миколайович Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекціїНаціональна галерея Вірменії Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Козловський.

Костянтин Степанович Козло́вський (нар. 3 червня 1906, Київ — пом. 7 березня 1975, Київ) — український радянський художник.

Біографія

Народився 21 травня [3 червня] 1906(19060603) року в місті Києві (нині Україна). Упродовж 1922—1924 років навчався у Киїському художньо-індустріальному технікумі, де його викладачами були зокрема Михайло Козик, Юхим Михайлів, Костянтин Єлева; у 1925—1930 роках — у Київському художньому інституті у Софії Налепинської-Бойчук і Іларіона Плещинського.

У 1930-х роках був репресований. Реабілітований у 1958 році. Помер у Києві 7 березня 1975 року.

Творчість

Працював у галузі станкового живопису (створював пейзажі, портрети) і графіки (естампи, гравюри, екслібриси). Серед робіт:

живопис
  • «Пиляр» (1929);
  • «Зчищують сніг» (1929);
  • «Межа осідлості» (1930);
  • «Ґетто Єрусалимка» (1930);
  • Портрет-дереворит Архипа Тесленка (1936)
  • «Завод „Більшовик“» (1960–1970-ті);
  • «Київський пам'ятник саперам» (1960–1970-ті);
  • «Фонтан у Першотравневому парку» (1960–1970-ті);
  • «Україно моя, Україно» (1960–1970-ті);
  • «Стара панорама Дніпра» (1960–1970-ті);
  • «Станція метро „Дніпро“» (1960–1970-ті);
  • «Площа Богдана Хмельницького» (1960–1970-ті);
  • «Автопортрет» (1960–1970-ті).

Автор екслібрисів Анни Ахматової (1965), Дмитра Гринька (1967), Віри Балабан, Б. Лівиха (1970), П. Амбура, С. Вуля, М. Дьоміна, Л. Житомирського, Я. Бердичевського (усі — 1970-ті роки).

Література