Козак Стефан Петрович
Стефан Петрович Козак (пол. Kozak Stefan; нар. 11 серпня 1937, Вербиця, Польща) — український і польський вчений-українознавець і літературний критик. Довголітній завідувач кафедри україністики Варшавського університету, президент Наукового товариства ім. Шевченка в Польщі, голова Асоціації україністів у Польщі, один з організаторів Міжнародної асоціації україністів, іноземний член Національної академії наук України (2000), дійсний член Української Вільної Академії Наук (Нью-Йорк). Псевдоніми — Степан Вербицький, С. Соловій. Пише польською та українською мовами. ЖиттєписНародився 11 серпня 1937 року в селі Вербиця Томашівського повіту (Польща). Навчався (1957—1962) і закінчив аспірантуру в Київському університеті, там же захистив кандидатську дисертацію (1967). Повернувшись до Варшави, працював у Інституті слов'янознавства Польської академії наук (1968—1981), у 1968 р. здобув ступінь доктора філологічних наук. У 1970—1975 рр. працював ученим секретарем журналу «Slavia Orientalis». З 1981 р. розпочав роботу у Варшавському університеті, завідував кафедрою польсько-східнослов'янської компаративістики (1981—1989), з 1990 р. — кафедрою української філології, перейменованої у 2005 р. на кафедру україністики. У 1989 р. за книжку про Кирило-Мефодіївське братство отримав титул надзвичайного професора. У 1993 р. отримав найвищий у Польщі науковий титул — звичайного професора. ТворчістьАвтор праць «Біля джерел романтизму та новітньої суспільної думки на Україні» (польською, 1978), Українські змовники і месіяністи. Кирило-Мефодіївське братство" (Варшава, 1990; Івано-Франківськ, 2004), «Поляки і українці: В колі думки й культури прикордоння: епоха романтизму» (Варшава, 2005), «З історії України: релігія, культура, суспільна думка» (Варшава, 2006), багатьох статей.
Джерела та література
Посилання
|