Кле́йгельс Микола́й Васи́льович (рос. Клейгельс Николай Васильевич, 25 листопада (7 грудня) 1850(18501207) — 20 липня (2 серпня) 1916, санаторій Рауха, поблизу Іматри, Велике князівство Фінляндське) — російський військовий та державний діяч, генерал-ад'ютант (1903), генерал від кавалерії (18 квітня 1910).
Біографія
Походив з родини остзейських дворян.
Закінчив Павлівський кадетський корпус та Миколаївське кавалерійське училище в Санкт-Петербурзі (1868). Служив в лейб-гвардії Драгунському полку.
Учасник російсько-турецької війни 1877–1878.
1881–1888 — приписано до Навчального кавалерійського ескадрону. Завідував інструкторським відділом офіцерської кавалерійської школи, був головою ескадронного суду, начальником відділу верхової їзди і об'їжджання коней.
13 лютого 1888 — 6 грудня 1895 — Варшавський обер-поліцмейстер.
6 грудня 1895 — 24 грудня 1903 — петербузький градоначальник.
24 грудня 1904 — 19 жовтня 1905 — Київський, Подільський та Волинський генерал-губернатор та командуючий військами Київського військового округу.
З 19 жовтня 1905 у відставці.
Поховано на Новодівочому цвинтарі, Санкт-Петербург.
Посилання