Клан КамеронКлан Камерон (шотл. — Cameron) — гірський шотландський клан з однією головною гілкою — Лохіл (шотл. — Lochiel) і чисельними септами. Володіння клану знаходяться в землях Лохабер (шотл. — Lochaber). На їх землях є гора Бен Невіс, яка є найвищою вершиною на Британських островах. Таким чином клан Камерон є найвисокогірнішим кельтським кланом з усіх нам відомих. Вождя цього клану називають Лохіл (шотл. — Lochiel). Символи клану: дуб та водянка чорна. Гасло клану: давнє: Mo Righ Mo Dhuchaich — За короля і Батьківщину! (гельск.) сучасне: Aonaibh Ri Chéile — Давайте обєднаємось! (гельск.) Військовий клич клану: Chlanna nan con thigibh a so's gheibh sibh feoil! — Нащадки гончих псів, візьміть це тіло! (гельск.) Резиденція вождя клану: Замок Ахнакаррі (шотл. — Achnacarry Castle) Історична резиденція вождя клану: Замок Тор (гельск. — Tor Castle) Вождь клану: Дональд Ангус Камерон Лохіл— XXVII вождь клану Камерон. Історія клану КамеронПоходженняВиникнення клану Камерон неясне — витоки губляться у глибині віків. Але є кілька теорій та легенд. Літопис клану Камерон говорить, що вони походять від одного з синів короля Данії в епоху вікінгів, що допоміг відновленню влади шотландського короля Фергюса II. І що назва клану походить від кельтського прізвиська цієї людини — Кам Шрон — Кривий Ніс. Але історик Колінз Шотландський пише в «Енциклопедії кланів», що цей клан походить від Донала Дува (шотл. гельк. — Donal Dubh) — Донала Темного. І перший вождь клану Камерон був з клану МакГіллоніс(шотл. — MacGillonies) або походив із земель Баллегарно (ірл. — Ballegarno), що з Файфу. За словами Джона Майра, клан Камерон і конфедерація кланів Хаттан мають спільне походження. Але ця теза не має ніяких аргументів. Аллен названий Мак Орхтрі мак Ухтреда згадується як вождь клану Камерон в часи шотландського короля Роберта II. Згідно з шотландськими літописами клан Камерон був непримиренним ворогом конфедерації кланів Хаттан і постійно з нею воював. У XV столітті клан Камерон добре відомий як клан Гайленду з Грейт Глен в Лохабері. Володарями цих земель вони стали після шлюбу з спадкоємицею місцевих вождів клану Маел Анфайд (назва клану Маел Анфайд Монкрейффе перекладається як «Діти того, хто був присвячений бурі»). У XV столітті, після того як клан Камерон став головним в цій місцевості, він підпорядкував собі місцеві клани МакГіллоні (шотл. — MacGillonie) із Строун, МакМартін (шотл. — MacMartin) з Леттерфінлей та МакСорлі (ірл. — MacSorley) з Глен Невіс. В результаті цього вождя клану Камерон в ті часи іноді називали вождем клану МакГіллоні. З вождів клану Камерон з XV століття відомий вождь Мак Домнулл Дув (шотл. — Mac Dhomnuill Dubh) або Дамналл Темний. Він був першим вождем цього клану який відомий достовірно. Але він не був першим вождем у літописах цього клану та в статуті 1472 року. Клан Камерон та війни за незалежність ШотландіїЗгідно літописів, під час війни за незалежність Шотландії клан Камерон підтримав майбутнього короля незалежної Шотландії Роберта I Брюса. Тоді очолював клан Джон (Іоан) VII де Камерон. Клан брав участь у битві під Баннокберн у 1314 році. А потім на чолі з вождем Джоном (Іоаном) VIII де Камероном брав участь у битві під Халідон Хілл у 1333 році. XIV століттяУ XIV столітті клан Rамерон брав участь у чисельних війнах між кланами. Ворогами клану Камерон у цих війнах був переважно клан Макінтош з яким ворожнеча і війна тривала 328 років. Першою битвою з цим кланом була битва під Друмлуй у 1337 році. Причиною війни була суперечка за землі Гленлуй та Лох Акрайг. Клан Камерон отримав поразку, але не змирився і ще 328 років продовжував боротьбу. У 1370 році відбулась битва під Інвернаховен (шотл. — Invernahoven). Клан Камерон зітнувся з кланами конфедерації Хаттан в яку ходили тоді клани Макінтош, МакФерсон, Девідсон. У 1396 році відбулась битва під Північним Інч — знову між кланом Камерон і конфедерацією кланів Хаттан. XV століттяУ XV столітті клан Камерон вів нескінченні війни з іншими кланами. У 1411 році клан Камерон брав участь у битві під Харлоу (біля Абердину) — підтримав Домналла Островитянина — лорда Островів, вождя клану МакДональд, що відстоював титул графа Росс. Їхнім ворогом був герцог Роберт Стюарт — герцог Олбані. У 1429 році клан Камерон взяв участь в битві під Лохабер. Битва відбулась між прихильниками Олександра Островитянина — графа Росс та армією роялістів — прихильниками короля Джеймса І Шотландського. У тому ж 1429 році відбулась ще одна битва між кланом Камерон та конфедерацією кланів Хаттан — Битва Вербної Неділі. XVI століттяУ 1505 році відбулася битва під Ахнашеллах (шотл. — Achnashellach). Війна йшла між кланами Камерон з одного боку та кланами Манро та МакКей з іншого боку. У той час йшли запеклі англо-шотландські війни — переважно у прикордонній зоні. Але гірські клани були теж втягнуті у цю війну. Вождем клану Камерон був Евен Камерон (шотл. — Ewen Cameron). Під його проводом клан брав участь в битві з англійцями на Флодден Філд у 1513 році. У 1544 році клан Камерон виставив загін лучників на допомогу кланам МакДональд та Ранальд у битві проти клану Фрейзер у битві, що ввійшла в історію як «Битва Сорочок». Згідно з історичними переказами та легенд ця битва була дуже жорстокою — в результаті битви вижили тільки 5 воїнів з клану Фрейзер і 8 воїнів з клану МакДональд. Згодом клан Камерон здійснив успішні набіги на землі кланів Грант та Фрейзер. Клан Камерон в результаті цих набігів отримав багату здобич. Але в результаті цих подій вождь клану Камерон — Евен Камерон впав в немилість в очах графа Хантлі — вождя клану Гордон та «Володаря Півночі». Почалась війна і вождь клану Камерон був вбитий у битві під Ельгін (шотл. — Elgin) у 1547 році. У 1570 році відбулась битва під Бун Гарван (ірл. — Bun Garbhain) в якій Дональд Дув Камерон — XV вождь клану Камерон загинув, лишивши малолітнього сина Аллана як вождя клану. Як пишуть літописи, під час битви вождь клану Макінтош вбив Дональда Тайллера Дув на Туайге Камерона (шотл. — Donald Taillear Dubh na Tuaighe Cameron) — сина XIV вождя клану Камерон, що був озброєний важкою лохаберською сокирою. У 1594 році Аллен Камерон, XVI вождь клану Камерон очолив клан в битві під Гленлівет (шотл. — Glenlivet). Клан виступив на підтримку Джорджа Гордона — І маркіза Хантлі, вождя клану Гордон. У битві був розгромлений Арчібальд Кемпбелл (шотл. — Archibald Campbell) — VII граф Аргайла, вождь клану Кемпбелл. XVII століттяПід час громадянської війни на Британських островах клан Камерон в битві під Інверлочі (шотл. — Inverlochy) у 1645 році був на стороні роялістів, як і більшість шотландських та ірландських кланів. У битві були розгромлені республіканці та клан Кемпбелл, який був на боці республіканців. У подальші роки клан затято воював проти Олівера Кромвеля. Клан Камерон відігравав значну роль у силах роялістів під час подій 1651 та 1654 років. У 1665 році відбулось протистояння біля бродів Аркайг — яке завершилось без кровопролиття. Під час цих подій було покладено край ворожнечі клану Камерон з конфедерацією кланів Хаттан (зокрема з кланом Макінтош), що тривала 328 років. У 1668 році відбулась битва мід Маол Руад (шотл. гельск. — Maol Ruadh). У той час XVII вождь клану Камерон — сер Евен Камерон підтримував мир між кланами Камерон та МакКінтош. Але коли він був у від'їзді в Лондоні між кланами знову спалахнула війна: клани МакДональд та Камерон з одного боку та кланами Макінтош та Макензі з іншого боку. У цій битві клан Камерон відіграв вирішальну роль в перемозі клану МакДональд. Як якобіти клан Камерон брав участь у битвах під Кілікранкі (липень 1689), битві під Данкельдом (серпень 1689), битві під Кромдейл (1690). XVIII століттяУ 1715 році клан Камерон підтримав повстання якобітів, брав участь у битві під Шеріффмур (шотл. — Sheriffmuir). Потім клан Камерон брав участь в битві під Глен-Шіл (шотл. — Glen Shiel) у 1719 році. Після цих битв вождь клану Камерон — Джон Камерон Лохілський переховувався в горах, а потім втік до Франції у вигнання. У 1745 році Чарльз Едвард Стюарт висадився в Шотландії. Почалось нове повстання якобітів. Клан Камерон погодився його підтримати. Клан брав участь в битвах під Престонпанс (шотл. — Prestonpans) (1745), під Фалкрік (шотл. — Falkirk) (1746), під Куллоден (6 квітня 1746). Після останньої битви вождь клану Камерон — Дональд Камерон, якого називали Ніжний Лохіл, втік до Франції, де і помер у 1748 році. МакМартін — септа клану Камерон — була найлояльнішою і найціннішою як послідовники Лохіла. У 1745 році септа МакМартін утворила окремий полк Лохіла. Пізніше — у 1793 році з клану Камерон був сформований 79 окремий королівський полк Камеронів Гайленду під командою сера Аллана Камерона Ерахтського (1753—1828). XIX століттяПісля битви під Куллоден землі клану Камерон були конфісковані урядом Великої Британії. Але потім — у 1784 році вони були повернені Донапльду Камерону — XXII вождю клану Камерон — «джентельмену Лохіла». Але земля фактично не управлялася кланом, аж доки у 1819 році Дональд Камерон — вождь клану не повернувся з еміграції. Але деякі традиційні землі клану — на східному березі озера Лох-Лохі не були повернені клану Камерон. Ці землі перебували у власності герцога Гордона який постійно підвищував плату за оренду цих земель. Довгий час тривали суперечки і конфлікти через ці землі з участю представників церкви. Багато Камеронів, що розсіяні по всьому світі походять від цих нещасних людей, що колись були вигнані зі своєї споконвічної землі. Під час наполеонівських війн Дональд Камерон — XXIII вождь клану Камерон відзначився в битві під Ватерлоо, воюючи в складі гренадерського гвардійського полку. Він вийшов на пенсію у 1832 році. У тому ж році він одружився з леді Вере — дочкою високоповажного Джорджа Вере Хобарта, сестрою VI графа Бекінгемширу. XX століттяПід час Першої світової війни XXV вождь клану Камерон командував чотирма додатковими батальйонами шотландців Гайленду і за це у 1934 році він став кавалером ордену Будяка. Його син — сер Дональд Гаміш Камерон також був нагороджений цим орденом у 1973 році. Під час Другої світової війни батальйони клану Камерон продовжували носити кілти — на відміну від всіх інших шотландських та ірландських солдатів. За це і за героїзм під час боїв їх німці назвали «дами з пекла». Див. такожДжерела
|