|
Клан Брюс  .png)  Клан Брюс (шотл. Clan Bruce, шотл. гел. Clann Brus) — один із шотландських рівнинних кланів з Кінкардіну. Належить до королівських шотландських кланів — з цього клану були два королі Шотландії у XIV столітті. Гасло клану: лат. Fuimus ;— «Ми були!» Вождь клану: Його світлість високоповажний Ендрю Даґлас Брюс (шотл. Andrew Douglas Bruce) — ХІ граф Елґін, XV граф Кінкардин, Консул вождів шотландських кланів. Резиденція вождя клану: Брумголл-гауз (шотл. Broomhall House) Історичний центр клану: Замок Лохмабен (шотл. гел. Lochmaben), замок Клекманнан (шотл. гел. Clackmannan) Історія клану БрюсПоходження клану БрюсНазва клану Брюс походить від французького де Брус (фр. de Brus) або де Брюс (фр. de Bruis) — імені нормандських лицарів, що виникло від земель Брікс (фр. Brix), що розташовані в Шербурі і Валоні в Нормандії, Франція. Доказів того, що Роберт де Брікс служив Вільгельму Завойовнику під час норманського завоювання Англії немає. Це повідомлення виникло з дуже ненадійних записів, зроблених у пізньому середньовіччі, щодо людей, які нібито брали участь у битві під Гастінгсом. Було дві лінії роду де Брюс — шотландська і англійська. Обидві лінії походять від Роберта де Брюса, І лорда Аннадейл, що переселився до Англії з Нормандії в 1106 році. Роберт де Брюс супроводжував принца Шотландії Давида — майбутнього короля Шотландії Давида І. У 1124 році він допоміг королю Давиду повернути корону. Коли вибухнула громадянська війна в Англії між королевою Матильдою її кузеном Стефаном, король Шотландії Давид І зібрав армію. Проте, Роберт де Брюс не приєднався до короля Шотландії, а пішов до англійської армії і в битві Штандардів у 1138 році взяв в полон власного сина, що був лордом Аннадейл. Роберт Брюс — І лорд Аннадейл помер 11 травня 1141 року і похований в Гісбурні. Лорди АннандейлПісля смерті І лорда Аннадейл його володіння були розділені між двома дітьми Роберта де Брюса: землі в Йокширі відійшли його старшому сину Адаму (лінія згасла 1271 року), а шотландські володіння — молодшому сину Роберту, засновнику шотландської лінії роду і, власне, клану Брюс. ІІ лорду Аннадейла — Роберту Брюсу вдалося домогтися визнання королем Шотландії права успадкування своїх земель по чоловічій лінії. Його онук — Робер Брюс — IV лорд Аннадейл, одружився з Ізабеллою — другою дочкою Давида Гатінгтонського, брата шотландських королів Малкольма IV та Вільгельма Лева. Цей шлюб забезпечив можливість клану Брюс мати претензії на шотландський престол. Роберт Брюс — V лорд Аннадейл в період правління короля Шотландії Олександра ІІІ був неофіційно визнаний найближчим спадкоємцем трону Шотландії після сина короля. V лорд Аннадейл грав надзвичайно велику роль у політичній боротьбі в Шотландії в середині ХІІІ століття, а після смерті єдиної онучки Олександра ІІІ королеви Маргарити в 1290 році, висунув претензії на престол Шотландії. Але корона в 1292 році дісталась Іоану (Джону) Баліолю. Роберт Брюс — VI лорд Аннадейл, що вирізнявся особливою красою, був викрадений графинею Каррік Мерджорі і таємно одружився з нею, незважаючи на негативну реакцію короля Олександра ІІІ. Їх син Роберт Брюс успадкував у 1292 році графство Каррік. Після англійського завоювання Шотландії Джон Баліоль поклявся у вірності королю Англії Едуарду і зрікся престолу після битви під Данбар у 1296 році. Роберт Брюс та Джон ІІІ Комін (шотл. — John III Comyn) приєднались до боротьби за незалежність Шотландії, яку очолив Вільям Воллес. Полон і смертна кара національного героя Шотландії Воллеса змінили ситуацію — тепер клани Брюс та Комін стали суперниками щодо корони Шотландії. Якось вони зустрілись на нейтральній території в графстві Дамфі, у церкві Сірих Братів (шотл. — Greyfriars Church). Між вождями кланів спалахнула сварка і Роберт Брюс вразив Джона Коміна ударом в серце. За це Папа Климент V відлучив Роберта Брюса від церкви. У 1306 році Роберт Брюс був коронований у Сконе, стародавній столиці Шотландії. У 1314 році Роберт Брюс розгромив англійську армію в битві під Баннокберн і цим утвердив незалежність Шотландії. Графи Елґін та КінкардинЕлґін та Кінкардин (шотл. — Elgin and Kincardine) — шотландський графський титул, що належить вождям клану Брюс. Від Роберта Брюса ведуть своє походження і нинішні графи Елґін. Едвард Брюс (1548—1611) брав участь у сходженні короля Шотландії Якова VI на трон Англії. Він отримав титул барона. ІІІ барон Брюс у 1633 році отримав титул графа Елґін. Після смерті IV графа Елґін не лишилося спадкоємців, графський титул перейшов до бічної лінії, що вже носила титул графів Кінкардин. З цього роду були особливо відомі графи Томас та Джеймс. Віктор Олександр Брюс (1849—1917) — ІХ граф Елґін та ХІІІ граф Кінкардин став відомим британським державним діячем. Септи клану БрюсAirth, Bruwes, Bruss, Bruc, Bruys, Brues, Bruce, Bruice, Bruis, Bruze, Broce, Brois, Broiss, Brose, Broise, Brouss, Brus, Bruse, Carlysle, Carruthers, Crosbie, Randolph, Stenhouse. Замки клану Брюс
Джерела
|