Кета

Кета

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Ряд: Лососеподібні (Salmoniformes)
Родина: Лососеві (Salmonidae)
Рід: Тихоокеанський лосось (Oncorhynchus)
Вид: Кета
Біноміальна назва
Oncorhynchus keta
(Walbaum, 1792)
Посилання
Вікісховище: Oncorhynchus keta
Віківиди: Oncorhynchus keta
EOL: 205247
ITIS: 161976
NCBI: 8018

Ке́та і кета́[1] (Oncorhynchus keta) — прохідна риба роду тихоокеанських лососів.

Опис

Довжина тіла до 1 м, важить до 14 кг. Кета входить в гирла річок блискучою, сріблясте забарвлення без плям («сріблянка»). Вгору по річках кета проходить шлях завдовжки до 3500 км. (Юкон, Амур), з швидкістю в середньому 47 кілометрів проходячи до 70-85 км за добу. При наближенні до нерестовищ змінюється колір і зовнішність риби. На боках з'являються лилові або малинові смуги («строката» або «напівзубатка»). Спина у самця стає більш горбатою. До часу нересту тіло кети сплющується, у самця сильно збільшуються зуби. Риба стає абсолютно чорною, з білуватим, не придатним в їжу м'ясом («зубатка»). Кета — цінна промислова риба; її засолюють, вона йде на балики, натуральні консерви; дає цінну червону ікру. Улови різко коливаються в різні роки. На запаси негативно впливає промисел в морі, що нераціонально ведеться Японією.

Поширення

Поширена у північній частині Тихого океану: біля азійських берегів — на південь до Кореї і острова Хонсю, біля американських — до затоки Монтерей. З весни, нагулюючись, мігрує. В невеликій кількості досягає річок басейну Льодовитого океану від річки Лени до Макензі.

Новонароджені кети

Розмноження

Кета літня нереститься в липні — серпні, осіння — у вересні— жовтні, дуже рідко до грудня. Ікру (плодючість до 4,5 тис. ікринок) відкладає в гніздо у ґрунті, зверху засипає піском і галькою. На місцях з швидкою течією і галечниковим ґрунтом самки ударами хвоста вибивають ямки, викидають ікру, засипають її галечником і декілька днів охороняють. Таких кубел самка закладає, зазвичай, три. Глибина закладання ікри коливається від 20 до 30-35 см і навіть (рідко) до 40 см. Після нересту риба гине. Ікра зазвичай розвивається 60—120 діб. Зародки, що вилупилися, залишаються в гніздах до весни. У річках памолодь тримається близько місяця, харчується головним чином водними личинками комах.

Спосіб життя

Живиться ракоподібними, крилоногими молюсками, памолоддю риб (піщанки, корюшки, оселедці та ін.). Дозріває на 4—5-му році життя. Для розмноження заходить в річки, перестає живитися.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Кета. lcorp.ulif.org.ua. Український лінгвістичний портал. Архів оригіналу за 25 Червня 2013. Процитовано 29 серпня 2018.
Це незавершена стаття про Лососеподібних.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.