Квадратури Гауса

В обчислювальній математиці, квадратурні формули використовують для апроксимації визначеного інтеграла заданої функції. Зазвичай являють собою скінченну суму зважених значень функції в певних точках (вузлах) з області інтегрування. (більше про квадратурні формули див. чисельне інтегрування) n-точковою квадратурою Гаусса, або квадратурною формулою Гаусса (на честь Карла Гаусса), називається формула

що обчислює точне значення інтегралів для поліномів порядку не вище 2n − 1 з відповідним вибором вузлів xi і ваг wi при i = 1, …, n.

Для знаходження вузлів і ваг квадратури використовують ортогональні поліноми на інтервалі інтегрування. Вибираючи різні поліноми для різних ваг отримують різні набори вузлів і вагових коефіцієнтів. Для найпоширеніших систем зазвичай виведені аналітичні формули, тому, щоб обчислити інтеграл на довільному проміжку, можна зробити заміну змінних, і використовувати стандартні квадратури. (див. Заміна змінних)

Формули основних квадратур

В наступній таблиці наведено найпоширеніші варіанти ваг і відповідних поліномів та інтервалів інтегрування

Інтервал ω(x) Ортогональні поліноми Дивіться…
[−1, 1] Поліноми Лежандра Квадратури Гаусса — Лежандра
(−1, 1) Поліноми Чебишова (першого роду) Квадратури Гаусса Чебишова
[−1, 1] Поліноми Чебишова (другого роду) Квадратури Гаусса — Чебишова
(−1, 1) Поліноми Якобі Квадратури Гаусса — Якобі
[0, ∞) Поліноми Лаґерра Квадратури Гаусса — Лаґерра
[0, ∞) Узагальнені поліноми Лаґерра Квадратури Гаусса — Лаґерра
(−∞, ∞) Поліноми Ерміта Квадратури Гаусса — Ерміта

Квадратури Гаусса — Лежандра

Один з найпоширеніших випадків, коли , тоді для знаходження вузлів і ваг використовують поліноми Лежандра Pn(x), а метод також називають квадратурою Гаусса — Лежандра. Вузли знаходять, як корені поліномів Pn(x). Аналітичного співвідношення для них немає, а для вагових коефіцієнтів n-го порядку формула має вигляд:

Значення для деяких квадратур низького порядку наведено в таблиці:

Кількість вузлів, n Точні значення Заокруглені значення
Вузли, xi Ваги, wi Вузли, xi Ваги, wi
1 0 2
2 ±0.57735027 1
3 0 0.88888889
±0.77459667 0.55555556
4 ±0.33998104 0.65214515
±0.86113631 0.34785485
5 0 0 0.56888889
±0.53846931 0.47862867
±0.90617985 0.23692689

Квадратури Гаусса — Чебишова

Для обчислення інтегралів на проміжку [-1;1] у випадку вагової функції використовують поліноми Чебишова першого роду Tn, вузли й ваги будуть задані співвідношеннями:

Коли ж використовують поліноми Чебишова другого роду Un, а вузли й ваги можна знайти зі співвідношень:

Таблиця значень для деяких квадратур низького порядку:

Кількість вузлів, n поліноми першого роду поліноми другого роду
Вузли, xi Ваги, wi Вузли, xi Ваги, wi
1 0 0
2
3 0 0
4
5 0 0

Квадратури Гаусса — Якобі

Для вагової функції де α і β > −1 використовують поліноми Якобі Pn(α,β)(x). В такому разі, вагові коефіцієнти можна знайти зі співвідношення:

Квадратури Гаусса — Лаґерра

Щоб порахувати інтеграл можна скористатись поліномами Лаґерра Ln. Вузли будуть коренями полінома Ln, а ваги задані формулою:

В більш загальному випадку використовують узагальнені поліноми Лаґерра Ln(α)

Квадратури Гауса — Ерміта

Для обчислення інтегралу вузли квадратури xi шукають як розв'язки поліномів Ерміта (фізичної версії) Hn(x), а відповідні ваги wi можна знайти:


Формули деяких модифікованих квадратур

Окрім різних вагових функцій і інтервалів інтегрування, для знаходження вузлів і ваг можуть накладатись і інші додаткові умови.

Квадратури Гаусса — Радау

Квадратурою Гаусса — Радау (або квадратура Радау) називають таку n точкову квадратуру, яка точна для поліномів порядку не вище 2n-3, але початкова точка інтервалу інтегрування включена в список вузлів квадратури, тоді як визначається решта n-1 вузол. Формула для інтеграла на проміжку [–1;1] з 1-ю ваговою функцією представляється у вигляді:

Невідомі вузли xi для i = 2, …, n є коренями полінома , де Pk, kполіном Лежандра.

Вага для першого вузла , решта визначаються за формулою:

Залишковий член:

Таблиця значень для деяких квадратур низького порядку:

Кількість вузлів, n Точні значення Заокруглені значення
Вузли, xi Ваги, wi Вузли, xi Ваги, wi
2 -1 0.5
0.33333333 1.6
3 -1 0.22222222
-0.28989795 1.02497165
0.68989795 0.75280613
4 -1 0.125
-0.575319 0.657689
0.181066 0.776387
0.822824 0.440924
5 -1 0.08
-0.72048 0.446208
-0.167181 0.623653
0.446314 0.562712
0.885792 0.287427

Квадратури Гаусса — Лобатто

Також відомі як квадратури Лобатто, названі на честь нідерландського математика Рехюла Лобатто. Це такі n точкові квадратури, які точні для поліномів порядку не вище 2n – 3, але початкова і кінцева точки інтервалу інтегрування включена в список вузлів квадратури, тоді як визначається решта n – 2 вузли. Формула для інтеграла на проміжку [–1;1] з 1-ю ваговою функцією:

Вузли xi для i = 2, …, n-1 є i–1-ми коренями полінома P'n-1.

Перша й остання ваги , а решта:

Залишок у вигляді:

Таблиця значень для деяких квадратур низького порядку:

Кількість вузлів, n Точні значення Заокруглені значення
Вузли, xi Ваги, wi Вузли, xi Ваги, wi
0 1.33333333
±1 0.33333333
±0.44721360 0.83333333
±1 0.16666667
0 0.71111111
0.65465367 0.54444444
±1 0.1
0.28523151 0.55485838
0.76505532 0.37847496
±1 0.06666667

Квадратури Гаусса — Кронрода

Зміна інтервалу інтегрування

Перш ніж застосувати квадратуру до інтеграла на відрізку [a, b] він має бути трансформований в інтеграл на відрізку [−1, 1]. Для цього можна здійснити перетворення координат наступним чином:

Застосувавши квадратуру Гаусса отримаємо наступну апроксимацію:


Див. також

Посилання

Джерела

  • Цегелик Г. Г. Чисельні методи. — Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2004.