|
Качалівка
Кача́лівка — село в Україні, у Краснокутській селищній громаді Богодухівського району Харківської області. Населення становить 1156 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Качалівська сільська рада. ГеографіяСело Качалівка знаходиться на відстані 3 км від річки Мерла (лівий берег). На протилежному березі річки розташоване місто Краснокутськ. На відстані до 2-х км розташовані села Павлюківка, Карайкозівка, Бузове і селище Оленівське, за 1 км на південь — колишнє село Замерлянське. Через село проходить автомобільна дорога Т 2106. До села примикає лісовий масив (сосна). НазваНазву селу дав першопоселенець на прізвище Качало. ІсторіяПерша письмова згадка про Качалівку датується 1834 роком. Качалівку заснували вихідці з Краснокутська, нащадки козаків, що оселилися там у 1651 році. У 1878 р. у Качалівці відкрито Сільське Правління, як складову Краснокутської волості. Воно охоплювало території сучасних Качалівської і Китченківської сільрад. У 1885 р. відкрито 4-х класну Земську школу. У 1896 р. збудовано Святотроїцький храм, а у 1903 р. при ньому відкрито церковно-приходську школу. У 1902 р. при Качалівському Сільському Правлінні. відкрито громадську бібліотеку. На 1907 р. населення Качалівки досягло 1410 осіб. За часів Центральної Ради у 1917 р. організувалося товариство «Просвіта». У 1919 році у селі остаточно утвердилась радянська окупація та було створено однойменну сільраду. У 1921 р. відкрилися сільбуд та поштове відділення, а у 1923 р.— ветеринарна лікарня та поштово-телеграфна контора. На 1926 р. населення Качалівки досягло найбільшої чисельності за всі роки існування — 2313 осіб. У 1926 році збудовано сучасне приміщення школи. У 1930 році чотирикласна школа була реорганізована у семирічну. У кінці 20-тих рр. ХХ ст. почалася примусова колективізація. Протягом 1930-32 рр. виникли колгоспи ім. Петровського, імені Леніна та ім. І Травня. У 1932-33 рр. Качалівка пережила Голодомор, померло понад 50 % жителів, змінився національний склад за рахунок росіян-переселенців.   У роки Другої Світової війни Качалівка понесла великі матеріальні та людські втрати. З фронтів не повернулося 390 чоловік з близько 600 мобілізованих, не рахуючи цивільних мешканців, які загинули при проходженнях лінії фронту у 1941-43 рр. У 1950 році колгоспи ім. Леніна, ім. Першого Травня та «Колективіст Краснокутчини» об'єднали в колгосп ім. Першого Травня, а колгоспи ім. Ворошилова, ім. Тимошенка, VII З'їзд Рад об'єднали у колгосп «Нове Життя». У середині 50-тих років завершено радіофікацію села, а в середині 60-тих — електрифікацію. У 1970 році колгосп «Нове Життя» було приєднано до колгоспу Перше Травня, а у 1975 році він став складовою Мурафського цукрокомбінату. СьогоденняНа території Качалівської сільради ведуть господарську діяльність СТОВ «Качалівське» (2944,4 га угідь), ВАТ «Агрофірма Глобівська» (239 га), Краснокутське лісництво (2132,4 га), Краснокутське НГП (100,8 га), а також фермерські господарства «Глорія», «Веселка», «Мовос», «Олві», «Скряга». У Качалівці функціонує загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, амбулаторія сімейного лікаря, 6 магазинів та кіосків, відділення зв'язку, сільська бібліотека, будинок культури; село повністю газифіковане, 30 % дворів отримують воду з водогону, 30 % вулиць мають тверде покриття. 12 червня 2020 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Краснокутської селищної громади.[1] 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Краснокутського району, село увійшло до складу Богодухівського району[2]. Див. такожПримітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
