Катушев Костянтин Федорович
Костянтин Федорович Катушев (нар. 1 жовтня 1927, село Большоє Болдіно Большеболдінського району, тепер Нижньогородської області, Російська Федерація — 5 квітня 2010, місто Москва) — радянський державний діяч, секретар ЦК КПРС, дипломат, 1-й секретар Горьковського обкому КПРС, заступник голови Ради міністрів СРСР. Член ЦК КПРС у 1966—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 7—11-го скликань. ЖиттєписНародився в родині шкільних вчителів. Батько потім працював на Горьковському автомобільному заводі. Костянтин Катушев закінчив середню школу в 1945 році. У 1945—1951 роках — студент Горьковського політехнічного інституту імені Жданова, інженер-механік. У 1951—1957 роках — конструктор, старший, провідний конструктор, заступник головного конструктора Горьковського автомобільного заводу. У 1957—1959 роках — секретар бюро КПРС конструкторсько-експериментального відділу Горьковського автомобільного заводу. У 1959—1961 роках — 2-й секретар Автозаводського районного комітету КПРС міста Горького. У 1961—1963 роках — секретар партійного комітету Горьковського автомобільного заводу. У 1963 — грудні 1965 року — 1-й секретар Горьковського міського комітету КПРС. 27 грудня 1965 — 18 квітня 1968 року — 1-й секретар Горьковського обласного комітету КПРС. 10 квітня 1968 — 24 травня 1977 року — секретар ЦК КПРС. Одночасно у 1972—1977 роках — завідувач відділу ЦК КПРС по зв'язках із комуністичними і робітничими партіями соціалістичних країн. 16 березня 1977 — 29 липня 1982 року — заступник голови Ради міністрів СРСР. Одночасно з 1977 по жовтень 1980 року — постійний представник СРСР в Раді Економічної Взаємодопомоги. 31 липня 1982 — 22 листопада 1985 року — Надзвичайний і Повноважний Посол СРСР у Республіці Куба. 22 листопада 1985 — 15 січня 1988 року — голова Державного комітету СРСР із зовнішніх економічних зв'язків. 15 січня 1988 — 1 грудня 1991 року — міністр зовнішніх економічних зв'язків СРСР. З листопада 1991 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві. З 1996 року — президент акціонерного комерційного банку «Діамант»; з квітня 2000 року — голова наглядової ради Відкритого акціонерного товариства РУАКБ «Віза» — «ВІП-банку» в Москві. Академік Міжнародної академії духовної єдності народів світу, академік і професор Академії проблем безпеки, оборони і правопорядку. Помер у Москві 5 квітня 2010 року. Похований на Троєкурівському цвинтарі. Нагороди і звання
ПриміткиДжерела
|