Катрен

Катре́н[1] (фр. quatrain), або чотириві́рш,[2] — строфа з чотирьох рядків із суміжним, перехресним чи кільцевим римуванням при розмаїтому чергуванні будь-яких клаузул.

Вживається і в неповному римованому вірші (рубаї), і в неримованому. Структура катрена сприяє досягненню оптимального ритмоінтонаційного, синтаксичного та смислового значення:

Сміються, плачуть солов'ї ……………………..а

І б'ють піснями в груди: ………………………..б

Цілуй, цілуй, цілуй її — ……………….………..а

Знов молодість не буде! (Олександр Олесь). б

Подеколи термін «катрен» вживається для означення викінченого за думкою та формою чотиривірша (мініатюри):

Земля і небо борються в мені, ……………….а

І хто кого подужає — не знаю. ……………….б

Люблю простори неба осяйні …………..…….а

І до землі любов велику маю (П. Савченко). б

У сучасному віршознавстві катрен стосується будь-якого чотиривірша, навіть якщо він входить до таких складних строфічних структур, як наприклад, сонет.

Примітки

1. Катрен // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
2. Чотиривірш // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

Джерела

• Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — с. 341

Посилання

• 553/mode/1up?view=theater Катрен; Летючі катрени // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 468; 553.
• Танський катрен, або Китайська танка // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 459.