Касяненко Євген Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Касяненко.
Касяненко Євген Іванович
Народився19 лютого (3 березня) 1889[2]
Іванків, Бориспільський район
Помер31 грудня 1937(1937-12-31)[1] (48 років)
Харків, Українська РСР, СРСР[1]
Країна СРСР
 Російська імперія
Діяльністьконструктор, журналіст
Знання мовукраїнська

Євген Іванович Касяненко (Касьяненко) (19 лютого 1889(18890219) (ст.ст.) село Іванків Іванківської волості Переяславського повіту Полтавської губернії[3] — розстріляний 31 грудня 1937, Харків[4]) — український громадсько-політичний діяч, член Української Центральної Ради, авіаконструктор, журналіст, перекладач, редактор республіканської газети «Вісті ВУЦВК». Член Ревізійної Комісії КП(б)У в листопаді 1927 — червні 1930 р.

Біографія

Мав трьох братів Григорія, Андрія та Івана — які стояли біля витоків української авіації й українського літакобудування, були членами Київського товариства повітроплавання. На початку XX століття вони працювали поруч з відомими пізніше авіаконструкторами Г. М. Адлером, Д. П. Григоровичем, О. Д. Карпекою, О. С. Кудашовим, І. І. Сікорським, за свої кошти будували різні моделі літаків. А випробовували літальні апарати самі конструктори і відважний льотчик П. М. Нестеров. Братів називають черкащанами, бо в Черкасах вони здійснювали пробні польоти, але їхнє коріння в Іванківській землі.

Під впливом брата Григорія Євген став членом УСДРП, представляв свою партію в Центральній Раді. На Першому Всеукраїнському робітничому з'їзді його обрано до складу Всеукраїнської ради робітничих депутатів. У Центральній Раді працював у комісіях, які розробляли статут автономії України. Як представник лівого крила УСДРП, підтримував Народний Секретаріат і Раду народних комісарів. У Петрограді виступав за передачу влади в Україні Раді робітничих, солдатських і селянських депутатів.

У березні 1918 року з групою Нероновича перейшов до КП(б)У, працював у більшовицьких періодичних виданнях. З-під його пера у видавництві «Космос» 1919 року вийшли його переклади українською мовою творів Ф.Енгельса та програми РКП (б). У 1922—1925 роках очолював закордонну комісію Народного комісаріату освіти Української СРР і працював у торговому представництві УРСР у Німеччині, у 1926—1931 роках редагував газету «Вісті ВУЦВК», журнал «Всесвіт».

З 1931 року — інженер Харківського авіазаводу, старший конструктор Московського заводу імені Авіахіму, редактор друкованого органу Всеукраїнської спілки радянських селянських письменників «Плуг» — «Швидким шляхом».

Заарештований 11 липня 1937 року і за вироком військової комісії Верховного суду СРСР 31 грудня 1937 року розстріляний.

Дружина - Марія Федорівна Деул.

Примітки

  1. ↑ а б в https://www.istpravda.com.ua/short/2021/07/21/159875/
  2. ↑ https://avr.org.ua/viewDoc/28950
  3. ↑ ЦДІАК, ф. 224, оп.3, спр. 330.
  4. ↑ Співав «Ще не вмерла України» — засуджений до розстрілу: у мережі виклали документи зі справи журналіста Євгена Касяненка. https://www.istpravda.com.ua. Історична Правда. 21 липня 2021. Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021.

Література

Посилання