|
Карпенко Олександр Валентинович
Карпенко Олександр — український науковець, доктор наук з державного управління, доцент, завідувач кафедри інформаційної політики та цифрових технологій Національної академії державного управління при Президентові України Сфера наукових інтересів: державне управління, інформаційна політика, пропаганда та контрпропаганда, інформаційні війни, стратегічні комунікації, мережеві комунікації, цифрове врядування, сервісна діяльність органів публічної влади. БіографіяНародився 11 липня 1974 року в Києві[джерело?]. У 1997—2006 роках працював у Державному управлінні справами[1]. У 2006-2009 роках – аспірант в Національній академії державного управління при Президентові України. У 2009 році – кандидат наук з державного управління, захистив кандидатську дисертацію на тему: «Функціонально-технологічні механізми інформаційно-аналітичного забезпечення органів державного управління»[2] за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління У 2010-2014 роках – завідувач відділу науково-аналітичної обробки та поширення інформації у сфері освіти, старший науковий співробітник у Державній науково-педагогічній бібліотеці імені В. О. Сухомлинського. У 2010-2013 роках – доцент кафедри управління документно-інформаційними комунікаціями в Академії муніципального управління[1]. У 2011-2014 роках – докторант у Національній академії державного управління при Президентові України. У 2016 році – доктор наук з державного управління, захистив дисертацію на тему: «Механізми формування та реалізації сервісно-орієнтованої державної політики в Україні»[3] за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. З 2017 року – завідувач кафедри інформаційної політики та цифрових технологій Національної академії державного управління при Президентові України[1]. У 2019 році – присвоєно вчене звання доцента кафедри інформаційної політики та цифрових технологій в Національній академії державного управління при Президентові України[4]. з 29 жовтня 2019 року експерт з акредитації освітніх програм Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти за спеціальністю 281 "Публічне управління та адміністрування" [5]. Науковий доробокАвтор понад 200 публікацій наукового та навчально-методичного характеру в галузі державного управління, педагогіки, психології, культурології, соціальних комунікацій. Науковий керівник НДР:
Член спеціалізованої вченої ради Національної академії державного управління при Президентові України (Д 26.810.02)[6] із правом прийняття до розгляду та проведення захистів дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 — механізми державного управління Член редколегій наукових фахових журналів (галузь науки - державне управління, спеціальність - 281 «Публічне управління та адміністрування»):
У 2019-2021 роках – Головний редактор наукового фахового журналу «Вісник Національної академії державного управління при Президентові України»[8] Національної академії державного управління при Президентові України (Наказом Міністерства освіти і науки України від 2 липня 2020 року включено до категорії Б переліку наукових фахових видань України (галузь науки - державне управління, спеціальність - 281 «Публічне управління та адміністрування»)[9]) та член редколегії наукового фахового журналу «Збірник Національної академії державного управління при Президентові України» Національної академії державного управління при Президентові України Публічні виступи, дискусії, критикаВ інтерв'ю телеканалу державного іномовлення України «UA TV» визначив основні прояви феномену ідеологічної люстрації як фактору цивілізованої зміни влади та зародження нових представників еліти: патріотизм, професіоналізм та уміння управляти майбутнім[10]. Під час слухань в Комітеті Верховної Ради з питань цифрової трансформації запропонував для кіберзахисту ідентифікувати користувачів мережі Інтернет: «Тобто, всі на сьогоднішній день користувачі мережі Інтернет — від дитини до органу влади — повинні бути ідентифіковані. Я думаю, що це вирішить дуже багато питань, пов'язаних із кіберзахистом і сферою кібербезпеки».Головуючий на круглому столі – заступник голови Комітету ВРУ з питань цифрової трансформації Олександр Федієнко – подякував Олександру Карпенку за «різкі цитати», висловивши впевненість, що за круглим столом вчений знайде багато опонентів своєї пропозиції, та назвав ідею тотальної ідентифікації користувачів мережі «дуже соціально дискусійною». В коментарі Олександр Карпенко зазначив, що «мова в Україні ні в якому разі не йде про переслідування державою політичних опонентів чи наступ на свободу слова»[11]. Однак, пропозиція отримала негативну оцінку з боку Українського кіберальянсу та деяких експертів з кібербезпеки[12]. Основні наукові праці
Примітки
|
||||||||||||||||||||
