|
Карл III Філіпп (курфюрст Пфальцу)
Карл III Філіпп (нім. Karl III. Philipp von der Pfalz; 4 листопада 1661 — 31 грудня 1742) — 20-й Курфюрст Пфальцу, герцог Юліх-Берзький, пфальцграф і герцог Пфальц-Нойбург в 1716–1742 роках. ЖиттєписМолоді рокиПоходив з династії Рейнських Віттельсбахів, Цвайбрюкенської гілки. Четвертий син Філіппа Вільгельма, герцога Пфальц-Нойбургу, і Єлизавети Амалії Гессен-Дармштадтської. Народився 1661 року в Нойбург-ан-дер-Донау. Освіту здобув в єзуїтських колегіумах. Був призначений для церковної кар'єри. У віці 14 років став каноніком Кельна. У 1677 році отримав посаду каноніка Зальцбургу, а 1679 року — Майнцу. Того ж року стає лицарем Мальтійського ордену. Водночас здобув військову освіту. На службі Габсбургів1684 року відмовився від церковної кар'єри, поступивши до імператорського війська. 1688 року оженився на удові Лювіга Бранденбурзького, отримавши як посаг Слуцьке князівство. У 1691—1694 роках брав участь у Великій турецькій війні, за що отримав від імператора звання фельдмаршала. 1694 року стає кавалером Ордену Золотого руна. 1701 року в Кракові пошлюбив представницю польського магнатського роду Любомирських. У 1712 році був призначений губернатором Передньої Австрії з резиденцією в Інсбруку. КурфюрстУ 1716 році після смерті брата-курфюрста Йоганна Вільгельма успадкував трон Пфальцу. Спочатку мешкав в Дюссельдорфі. 1718 року пересилився до Гайдельсбергу. Розпочав тиск на кальвіністів, намагаючись проводити Контрреформацію. 1720 року переніс столицю до Мангайму задля зміцнення католицького впливу. Того ж року стає фундатором єзуїтського колегіуму в Мангаймі. 1724 року уклав з Максиміліаном II, курфюрстом Баварії, Клеменсом Августом, архієпископом Кельнським, Францем Людвігом, арїієпископом Трірським, Йозефом Карлом, пфальцграфом Зульцбаху, Йоганном Теодором, князем-єпископом Регенсбургу, Союз дому Віттельсбахів, спрямований на координацію дії в Європі. 1733 року фундував церков єзуїтів в Мангаймі. На виборах імператора в січні 1742 року Карл III Філіпп підтримав кандидатуру Карла Альберхта Віттельсбаха, курфюрста Баварії. Для того, щоб об'єднати віддалені лінії династії Віттельсбахів 1742 року організув шлюб своєї онуки Єлизавети Августи з Карлом Теодором, пфальцграфом Зульцбаським, а її сестри Марії Анни — з баварським принцом Клеменсом Францем. Помер в грудні 1742 року. Йому спадкував Карл Теодор, пфльцграф Зульцбаху. Покровитель мистецтваКурфюрст зібрав у Мангаймі найкращих музик, яких сучасники нагородили званням «кращого оркестру Європи». Під керівництвом таких музикантів як Ян Вацлав Стаміц і Карло Груа, в оркестрі грали уславлені музики і композитори як Леопольд і Вольфганг Амадей Моцарти. При дворі Карла III Філіппа працював художник П'єр Гудро. Родина1. Дружина — Людовика Кароліна, донька Богуслава Радзивілла, хорунжого великого литовського Діти:
2. Дружина — Тереза, донька Юзефа Кароля Любомирського, маршалка великого коронного Діти:
3. Дружина — Віоланта Терезія, донька графа Філіппа Вільгельма фон Турн-і-Таксіс дітей не було Джерела
 Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карл III Філіпп (курфюрст Пфальцу) |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg)
