Після повернення на батьківщину отримав посаду литовського конюшого, з 1649 очолював королівську гвардію. Брав участь у боротьбі з козацькими військами під час національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького1648–1657. Під час Російсько-польської війни в 1655 році брав участь в облозі Могильова. Після шведського вторгнення в Польщу, разом зі своїм двоюрідним братом Янушем Радзивіллом почав переговори з королем Швеції Карлом X Густавом, спрямовані на вихід Великого князівства Литовського зі складу Речі Посполитої. Вони завершилися укладанням Кейданської унії. У 1656 був підписаний Раднотський договір між представниками українського гетьмана Богдана Хмельницького, курфюрста Бранденбурга Фрідріха-Вільгельма, Семигороду, Швеції та Богуслава Радзивіла про військовий союз проти Польщі . За службу курфюрст Ф. Вільгельм призначив Б. Радзивілла генерал-губернатором Прусії.
Його прямий нащадок — Єлизавета, імператриця Австрії, а також відповідно її діти і нащадки.
Вшанування пам'яті
У літературі та кінематографі
Образ Богуслава Радзивілла змальовано у романі Генрика Сенкевича«Потоп» та в однойменній польській кінокартині Єжи Гофмана (1974), де він виведений як негативний персонаж, його роль виконав Лешек Телешіньскі.
У 2016—2021 рр, в українському видавництві Темпора вийшла трилогія Ірини Даневської «Німецький принц Богуслав Радзивіл», «Генерал короля Богуслав Радзивіл» та «Державець Регіомонта Богуслав Радзивіл», в основу яких покладено «Автобіографію» князя.
Wasilewski T. Radziwiłł Bogusław h. Trąby (1620—1669) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — Tom XXX/1, zeszyt 124. — S. 161—172. (пол.)