Карл Едуард нім. Carl Eduard, Herzog von Sachsen-Coburg und Gotha Народився 19 липня 1884 (1884-07-19 ) [ 1] [ 2] Claremont[d] Елмбрідж d Суррей Англія Сполучене Королівство Помер 6 березня 1954 (1954-03-06 ) [ 1] [ 2] (69 років) Кобург ФРН Країна Німецький Райх Сполучене Королівство Діяльність політик Alma mater Боннський університет Знання мов німецька англійська Учасник Перша світова війна Членство СА Corps Borussia Bonn d [ 3] Суспільний стан Член королівської родини Титул Принц Великої Британії d Герцог Олбані Earl of Clarence d Baron Arklow d Duke of Saxe-Coburg and Gotha d Prince of Saxe-Coburg and Gotha d Посада депутат рейхстагу Третього рейху d голова [ 4] член Палати лордів[d] Військове звання генерал від інфантерії Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини 1945 [ 5] Конфесія лютеранство Рід House of Saxe-Coburg and Gotha d Саксен-Кобург-Готська династія Батько Леопольд Георг Дункан Альберт Мати Олена цу Вальдек-Пірмонт Брати, сестри Аліса Великобританська У шлюбі з Вікторія Адельгейда Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька Діти Йоганн Леопольд Саксен-Кобург-Готський Сибілла Саксен-Кобург-Готська Губертус Саксен-Кобург-Готський [ 1] Princess Caroline Mathilde of Saxe-Coburg and Gotha d Фрідріх Йозіас Саксен-Кобург-Готський Нагороди
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Орден Підв'язки Орден «За заслуги» (Вальдек) Орден Рутової корони
Великий хрест ордена Білого Сокола Великий хрест ордена Фрідріха (Вюртемберг) Орден Вірності (Баден)
Орден Бертольда І (Велике герцогство Баден) Орден Чорного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла Орден Слона Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Орден Святого Губерта Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Медаль Червоного Хреста (Пруссія) Медаль «За вислугу років у ландвері» (Пруссія) Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Почесний лицар ордена Святого Йоанна (Бранденбург)
Великий хрест Військового ордена Святого Генріха Почесний хрест (Ройсс) Хрест «За заслуги у військовій допомозі»
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія)
Орден «Святі Рівноапостольні Кирило та Мефодій» Галліполійська зірка Медаль «Ліакат»
Медаль «Імтияз» Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Почесний знак Німецького Червоного Хреста
Німецький Олімпійський знак 1-го класу Почесний знак «За турботу про німецький народ» Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Медаль «За вислугу років в НСДАП» Медаль «За вислугу років в НСДАП» Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Почесний кут старих бійців Почесний знак Кобург
Леопольд Карл Едуард Георг Альберт, герцог Саксен-Кобург-Готський , при хрещенні — Леопольд Чарльз Едвард Джордж Альберт (нім. Leopold Carl Eduard Georg Albert, Herzog von Sachsen-Coburg und Gotha , англ. Leopold Charles Edward George Albert, Duke of Saxe-Coburg and Gotha ; 19 липня 1884 , Клермонт, Суррей — 6 березня 1954 , Кобург ) — четвертий і останній герцог Саксен-Кобург-Готський , що правив з 30 липня 1900 по 14 листопада 1918 року. До 1919 був також принцом Великої Британії з титулом герцог Олбані англ. Prince Leopold Charles Edward George Albert of the United Kingdom, Duke of Albany ), але позбавлений всіх британських титулів за участь у Першій світовій війні на стороні Німеччини . Доктор права . Обергруппенфюрер СА (почесний), НСКК і НСФК , генерал піхоти Прусської армії і вермахту , генерал кавалерії Саксонської армії .
Онук британської королеви Вікторії , єдиний син її четвертого, наймолодшого сина Леопольда , герцога Олбані та принцеси Олени Вальдек-Пірмонтської . Принц Леопольд, що страждав на гемофілію , помер 28 березня 1884 року, майже за чотири місяця до народження Карла Едуарда. Таким чином титул герцог Олбані принц Карл отримав з народження.
У 1900 році, по смерті другого сина Вікторії герцога Альфреда і відмови її третього сина Артура від прав на герцогство, шістнадцятирічний Карл Едуард вступив на престол. Упродовж наступних п'яти років він правив під регентством наслідного принца Гогенлое-Лангебурзького під строгим контролем кайзера Вільгельма II . Після повноліття 19 липня 1905 року герцог Олбані прийняв всі конституційні повноваження.
У Першій світовій війні після деяких роздумів підтримав Німеччину , і в 1915 році його двоюрідний брат король Великої Британії Георг V виключив його із кавалерів ордена Підв'язки , лицарем якого він був з 1902 року. У 1917 році британський парламент видав акт, згідно з яким усі, хто воював проти короля й проти його союзників, позбавлялись своїх титулів і звань. В 1919 році, відповідно до акту парламента, Таємна рада Великої Британії позбавила Карла Едуарда титулів герцога Олбані, графа Кларенса і барона Арклоу. Герцог і його нащадки також втратили право на титули принца і принцеси Великої Британії.
Карл Едуард у 1933 З 1933 року — імперський уповноважений з питань транспортної служби.
З 1933 по 1945 рік — імперський комісар добровільної медичної служби і президент німецького Червоного Хреста .
Як президент німецького Червоного Хреста був впутаний в політику Адольфа Гітлера , зокрема знав про програму умертвіння Т-4 , за якою було вбито біля ста тисяч осіб.
У 1935 році вступив до нацистської партії , вступив до рядів СА , і отримав звання обергруппенфюрера цієї організації, а також став Обергрупенфюрером НСКК . Був Почесним керівником групи СА «Тюрингія».
З 1936 року — президент Об'єдання німецьких фронтовиків.
З 1937 по 1945 — депутат Рейхстагу.
Займав високі посади в деяких німецьких фірмах, в тому числі, був членом наглядової комісії «Deutsche Bank» .
Після закінчення Другої світової війни американське військове керівництво Баварії під керівництвом генерала Джорджа Сміт Паттона помістило його під домашній арешт в своєму замку , а пізніше в тюрму, по обвинуваченню в зв'язках з нацистами. В 1946 році був засуджений судом.
Через стан здоров'я був випущений із тюрми. Останні роки провів на самоті. У 1953 році в кінотеатрі дивився коронацію Єлизавети II . Помер у 1954 році.
Карл Едуард і Вікторія Аделаїда У віці 21 року Карл Едуард взяв за дружину Вікторію Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзьку . Весілля відбулося у замку Глюксбург, неподалік данського кордону. У подружжя народилося п'ятеро дітей:
Медаль Діамантового ювілею королеви Вікторії (Британська імперія ; 1897)Пам'ятна медаль срібного весілля Альфреда і Марії Саксен-Кобург-Готських (1899)
Орден дому Саксен-Ернестіне , великий хрест з ланцюгом (30 липня 1900) — магістр ордену.Королівський Вікторіанський орден , почесний великий хрест (Британська імперія ; 27 січня 1901)Орден Підв'язки (Британська імперія; 15 липня 1902) — позбавлений в 1915 році.Орден «За заслуги» (Вальдек) 1-го класуОрден Рутової корони (Саксонське королівство )Орден Білого Сокола , великий хрест (Велике герцогство Саксен-Веймар-Айзенаське )Орден Фрідріха (Вюртемберг) , великий хрестОрден Вірності (Баден) (1904)Орден Бертольда I , великий хрест (Велике герцогство Баден; 1904)Великий хрест Ордена Леопольда I (Бельгія ) (1905) — вручений королем Леопольдом II .
Медаль герцога Карла-Едуарда з короною (1905)
Пам'ятна медаль весілля герцога Карла Едуарда (1905)
Пам'ятна медаль срібного весілля Альфреда і Марії Саксен-Кобург-Готських (1905)
Орден Чорного орла (Королівство Пруссія ; 11 жовтня 1905)Орден Червоного орла , великий хрест (Королівство Пруссія; 11 жовтня 1905)Орден Слона (Данія ; 16 червня 1906)Великий хрест Королівського угорського ордена Святого Стефана (1906)
Орден Святого Губерта (Баварське королівство ; 1907)Орден Святих Маврикія та Лазаря , великий хрест (Королівство Італія )Орден Корони Італії , великий хрестМедаль Червоного Хреста (Пруссія) 3-го класуМедаль «За вислугу років у ландвері» (Пруссія) 2-го класуХрест «За вислугу років» (Пруссія) Почесний знак «Цариця Елеонора» за заслуги перед Червоним Хрестом
Орден Святого Йоанна (Бранденбург) , почесний лицарВійськовий орден Святого Генріха , великий хрест (Саксонське королівство )Почесний шеф різноманітних полків Імперської армії
Залізний Хрест I та II класу (Королівство Пруссія )Овальна медаль герцога Карла Едуарда з мечами (1915)
Почесний хрест (Ройсс) , офіцерський хрест з мечамиХрест «За заслуги у військовій допомозі» (Королівство Пруссія )Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 2-го класу з військовою відзнакоюВійськовий хрест Карла Едуарда з діамантами (19 липня 1916)Орден «За військові заслуги» (Болгарія) Орден «За хоробрість» 3-го ступеня, 1-й класуОрден «Святі Кирило та Мефодій» з ланцюгомГалліполійська зірка (Османська імперія )Медаль «Ліакат» з шаблями (Османська імперія)Медаль «Імтияз» з шаблями (Османська імперія)Лицарський хрест королівського ордена дому Гогенцоллернів з мечами (Королівство Пруссія )
Відзнака 2-ї морської бригади «Ергардт»
Орден Серафимів (Швеція ; 20 жовтня 1932)Знак підпільного фронту Почесний знак Кобург Почесний громадянин міста Кобург (1933) — позбавлений 20 лютого 1946 року.
Знак учасника зльоту СА в Брауншвейзі 1931 Членський знак Сталевого шолома/Об'єднання німецьких фронтовиків в сріблі
Спортивний вінок Національного автомобільного і авіаційного об'єднання в золоті
Почесний кут старих бійців Почесний хрест ветерана війни з мечамиПочесний знак Німецького Червоного Хреста , зірка (1934)Зірка Заслуг Угорського Червоного Хреста Почесний знак Японського Червоного Хреста Німецький Олімпійський знак 1-го класуПочесний знак протиповітряної оборони 1-го ступеняПочесний знак «За турботу про німецький народ» 1-го ступеня і зіркаМедаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі, сріблі та золоті (25 років)Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами
Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе. — М.: Астрель, 2002. — С. 364—365. — 942 с. — ISBN 5-271-05091-2 Prominente ohne Maske — Drittes Reich, FZ-Verlag 1998, ISBN 3924309396
Das Deutsche Führerlexikon , Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934Männer im Dritten Reich , Orientalische Cigaretten-Compagnie «Rosma» GmbH, 1934
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика Література та бібліографія Словники та енциклопедії Довідкові видання Нормативний контроль
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
