Карл Егльзер нім. Karl Eglseer Народився 5 липня 1890 (1890-07-05 ) Бад-Ішль Гмунден Верхня Австрія Австрія [ 1] Помер 23 червня 1944 (1944-06-23 ) (53 роки) Rettenegg d Вайц Штирія Країна Австрія Діяльність військовослужбовець Учасник Перша світова війна Друга світова війна Роки активності з 1908 Військове звання Генерал гірсько-піхотних військ Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Ювілейний хрест Медаль за 3 поранення (Австро-Угорщина) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина) Золотий знак «За заслуги перед Австрійською Республікою» Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Хрест «За вислугу років» (Австрія) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Великий офіцер ордена «Святий Олександр» Великий офіцер ордена Корони Румунії
Військовий орден Залізного трилисника
Кримський щит
Карл Егльзер (нім. Karl Eglseer ; 5 липня 1890 , Бад-Ішль — 23 червня 1944 ) — австрійський та німецький офіцер, генерал гірсько-піхотних військ вермахту . Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста .
Син директора театру. Закінчив Марбурзьке військове училище. 18 серпня 1908 року поступив на службу в австро-угорську армію. Учасник Першої світової війни . 8 вересня 1914 року був поранений, повернувся в свій полк 1 листопада. 10 грудня 1914 року повернувся на фронт, 24 грудня був важко поранений і потрапив у російський полон. 18 березня 1918 року звільнений і повернувся на службу, але в боях більше не брав участі. Після війни продовжив службу в австрійській армії, в січні 1919 року брав участь в обороні Каринтії від югославських військ. Після аншлюсу автоматично перейшов у вермахт.
Влітку 1939 року був призначений начальником Генштабу виконувача обов'язків командира 18-го армійського корпусу . З 20 жовтня 1940 по 21 жовтня 1942 року — командир 4-ї гірської дивізії . Учасник Балканської кампанії та боїв на радянсько-німецькому фронті. 22 жовтня 1942 року переведений в резерв. З 20 лютого по 1 грудня 1943 року — командир 714-ї піхотної дивізії (з 1 квітня 1943 року — 114-ї єгерської дивізії ), яка діяла на Балканах. З 10 грудня 1943 року — командир 18-го гірського корпусу .
23 червня 1944 року загинув в авіакатастрофі Ju 52 в Австрії разом з Едуардом Дітлем , Томасом-Емілем фон Віккеде і Францом Россі .
Roland Kaltenegger: Edelweiß und Enzian; die Kriegschronik der 4. Gebirgs-Division 1940—1945 . Österreichischer Milizverlag
Dermot Bradley: Die Generale des Heeres 1921—1945 Band 3 Dahlmann-Fitzlaff , Biblio Verlag, Osnabrück 1994, ISBN 3-7648-2443-3, S. 282—283
Anton Kreuzer: Kärntner Biographische Skizzen . Kärntner Druck und Verlagsgesellschaft, Klagenfurt 1995, ISBN 3-85391-128-5, S. 134—136.
↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1033441538 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
