Орден «Святий Олександр»
Орден «Святий Олександр» (болг. Орден «Свети Александър») — державна нагорода Князівства, а з 1908 року — Царства Болгарії. Орден було започатковано указом князя Олександра Баттенберга від 25 грудня 1881 року й названо на честь його небесного покровителя. призначався для нагородження військових та цивільних осіб за проявлену хоробрість, за державні заслуги, а також на знак особистої приязні князя, а згодом царя Болгарії. Після ліквідації монархії в Болгарії 1946 року орден продовжував існувати, однак, був остаточно скасований 1948 року, новим комуністичним урядом Болгарії, разом з іншими царськими нагородами і, з тих пір, більше не відновлювався як державна нагорода, але зберігся як династична.[1] ОписПервинно орден «Святий Олександр» мав п'ять основних ступенів та один спеціальний ступінь — ланцюг ордена «Святий Олександр»:
У подальшому з'явились шостий ступінь і Великий хрест, а Ланцюг ордена розділився на Великий та Малий ланцюг. До 1946 року ступені й відзнаки ордена виглядали таким чином:
Орден мав знак ордена, ланцюг і зірку ордена. П'ять старших ступенів мали знак та зірку ордена; чотири молодші — тільки знак ордена. Два вищих ступені ордена мали спеціальну відзнаку — ланцюг ордена. Великий ланцюг ордена призначався тільки для монарха як магістра ордена та його синів. Разом було вручено п'ять Великих ланцюгів ордена. Знаки ордена усіх ступенів мають три види:
Зірка ордена восьмикінцева, сріблястого кольору, в центрі має круглий медальйон, вкритий червоною емаллю, з написом слов'янською в'яззю золотими літерами: СВ ОЛЕКСАНДРЪ. Медальйон оточений широким кільцем білої емалі, з написом вгорі золотими літерами: СЪ НАМИ БОГЪ, і двома золотими лавровими гілками внизу. Орденська стрічка ордена — червона, муарова. Знаки ордена
ПриміткиПосиланняЛітература
|