Карл Віцелль
Ганс Карл Теодор Ернст Віцелль (нім. Hans Karl Theodor Witzell; нар. 18 жовтня 1884, Хірсфельд, біля Везеля — пом. 31 травня 1976, Західний Берлін) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-адмірал Крігсмаріне (1941). Біографія1 квітня 1902 року вступив в кайзерліхмаріне. Пройшов підготовку у військово-морському училищі і на важкому крейсері «Грета». З 13 травня 1905 року служив на лінійних кораблях, легких крейсерах. З 2 жовтня 1908 року — вахтовий офіцер на лінійному кораблі «Віттельсбах». У 1910-11 роках — командир роти кадрованого батальйону. Учасник Першої світової війни. З 23 вересня 1913 року — 3-й артилерійський офіцер на лінійному кораблі «Ольденбург», з 4 вересня 1915 року — артилерійський офіцер на легкому крейсері «Емден». Брав участь в крейсерських операціях в Атлантиці; 3-й артилерійський офіцер на лінійному кораблі «Ольденбург». З 31 травня 1916 року — 1-й артилерійський офіцер на легкому крейсері «Ельбінг» (брав участь у битві в Скагерраку). З 2 червня 1916 по 12 жовтня 1919 року — 1-й офіцер і штурман легкого крейсера «Грауденц». Після демобілізації армії залишений на флоті, брав участь в організації берегової оборони. З 11 січня 1926 року — 1-й офіцер лінійного корабля «Брауншвейг», з 1 лютого 1926 року — «Шлезвіг-Гольштейн». 1 жовтня 1927 року переведений в Управління озброєнь і призначений генеральним референтом Відділу з розвитку артилерійських озброєнь. 1 жовтня 1928 року очолив Відділ військово-морських озброєнь. Коли 1 жовтня 1934 року було сформовано Управління озброєнь в складі Морського керівництва (пізніше ОКМ), Віцелль був поставлений на його чолі. Керував розробкою і виробництвом всього нового озброєння для ВМФ, проте незабаром тут було розкрито безліч недоробок, в тому числі в області виробництва торпед. Одночасно був президентом Ради з нових розробок ОКМ. 31 серпня 1942 року зміщений і зарахований у розпорядження головнокомандувачі ВМС, а 30 вересня звільнений у відставку. Надалі на важливі пости не призначався, був імперський радником в Імперському міністерстві озброєнь і боєприпасів. 8 травня 1945 року взятий в полон радянськими військами в Берліні. Утримувався у в'язницях і таборах під Москвою. 29 червня 1950 року військовим трибуналом військ МВС Московської області засуджений до 25 років ув'язнення в таборах. 7 жовтня 1955 року переданий владі ФРН і звільнений. У ФРН був членом-засновником Робочого товариства оборонної техніки. Сім'я14 серпня 1914 року одружився з Люсі Вери фон Лімонт. В пари народились 4 дітей. НагородиВійськова кар'єра
Див. такожЛітература
ПосиланняПримітки
|