Карл Вільгельм Валентинер

Карл Вільгельм Валентинер
(нім. Karl Wilhelm Valentiner)
нім. Karl Wilhelm Valentiner
Народився22 лютого 1845(1845-02-22)
Екернферде, Рендсбург-Екернферде, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина
Помер1 квітня 1931(1931-04-01) (86 років)
Берлебекd, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
КраїнаНімеччина
Діяльністьастроном, викладач університету
Alma materШкола Святого Томи (Лейпциг)
HU Berlin[1]
ГалузьАстрономія
ЗакладГайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Університет Карлсруе
Посадатаємний радник
Науковий керівникВільгельм Ферстер[1]
БатькоFriedrich Wilhelm Valentinerd
У шлюбі зElisabeth Valentinerd[2]
ДітиWilhelm Valentinerd[3]
Siegfried Valentinerd

Карл Вільгельм Валентинер (нім. Karl Wilhelm Valentiner) (22 лютого 1845 в Екернферде — 1 квітня 1931) — визначний німецький астроном.

Життя

У 1874 році Вільгельм Валентинер привів успішну німецьку експедицію до Чіфу (Китай), щоб спостерігати сонячне затемнення. У 1875 році він узяв на себе керівництво обсерваторії Мангейма. Так як умови спостереження в центрі міста Мангейма були незадовільні, у 1880 році великий князь Фрідріх I Баденський схвалив прохання Вільгельма з переміщення обсерваторії в місто Карлсруе. Телескоп був розташований у імпровізованому бараку на території парку. Вільгельм Валентинер, на той час вже професор Університету Карлсруе, незадоволений тим, що нова обсерваторія так і не була збудована, вирішує перенести будівництво до пагорба Кьоніґштуль в місті Гейдельберг. Де й була створена «Großherzoglichen Bergsternwarte» (тепер Обсерваторія Гейдельберг-Кьоніґштуль).

У 1898 році Валентинер керує відділенням астрометрії, яке було конкурентом астрофізичного відділення тої ж обсерваторії і яким керував Макс Вольф. У 1909 році Валентинер стає професором-емеритом, а два відділення обсерваторії об'єднують у одне.

Наукові твори

  • Handwörterbuch der Astronomie in vier Bänden, Breslau
  • Astronomische Bilder, Leipzig, 1881

Примітки