Карл Акройд
Карл (Чарльз) Акройд (англ. Karl (Charles) Ackroyd; нар. 1787, Лондон, Велика Британія — пом. не раніше 1855) — англійський архітектор. Мешкав та працював у Миколаєві (1828—1855). ЖиттєписНародився у 1787 році в Лондоні. Отримав освіту у будівельній школі Гаддерсфілда. У Великій Британії проживав до листопада 1827 року, коли був запрошений на службу до Російської імперії. У Росії проєктував будівлю Лубенської ратуші, садибу Соколова-Микитова і розпочав креслення відомого прибуткового будинку на Ливарному проспекті у Санкт-Петербурзі. Проте роботу закінчити йому не дали, 28 травня 1829 року його переводять в розпорядження військового губернатора міста Миколаєва і головнокомандуючого Чорноморським флотом віце-адмірала О. С. Грейга. Служив архітектором Чорноморського адміралтейського департаменту під керівництвом головного міського архітектора Федора Вунша, згодом – фактично виконував обов'язки головного архітектора міста (офіційного призначення на дану посаду так і не отримав). У Миколаєві Карл Акройд прослужив майже 27 років. Весь час проживав в будинку Йосипа де Рібаса на розі вулиць Наваринської і Нікольської. У 1855 році був висланий до Москви під нагляд генерал-губернаторської канцелярії. Причиною стала Кримська війна. Після здачі Севастополя англо- французьким військам очікувалися напади на Миколаїв. Місто оголосили в стані облоги. Архітектор, як англійський підданий, згідно з контрактом не мав права воювати проти своєї батьківщини[1]. Подальша доля архітектора невідома. За припущенням краєзнавця та історика Юрія Крючкова, після закінчення війни Акройд міг залишити Росію та повернутися на батьківщину[2]. Згідно ж версії історика Сергія Гаврилова, помер архітектор у Москві в березні 1855 року[1]. Місце його поховання невідоме. РоботиМиколаївСвою діяльність у Миколаєві розпочав з проєктування та будівництва казарм для нижчих чинів (1829–1831). У 1832 році виконав доповнення до генерального плану Миколаєва, зокрема у західній частині (від Артилерійської вулиці у бік Бузького лиману). У 1834 році розробив проєкт реконструкції Миколаївського адміралтейства та перебудував у формах пізнього класицизму будинок і канцелярію головнокомандувача Чорноморським флотом на Адміральській вулиці (нині — Миколаївський музей суднобудування і флоту). Акройд перепланував кімнати в будинку, переніс парадний вхід і добудував вежу-бельведер, де Грейг, що цікавився астрономією, міг робити свої спостереження. Період 1837–1860 років став особливо плідним у творчості архітектора. В ці роки за його проєктами була збудована безліч споруд, серед них:
В інших містахПеред службою в Миколаєві Акройд встиг попрацювати в Росії. До 1829 року архітектор спроєктував будівлю Лубенської ратуші, садибу Соколова-Микитова і розпочав креслення відомого прибуткового будинку на Ливарному проспекті у Санкт-Петербурзі. Вже після переїзду архітектора той працював здебільшого на півдні сучасної України, серед його відомих робіт:
СтильБільшість споруд, спроєктованих Акройдом у 1830–1840-х роках створені у стилі суворого, вишуканого та лаконічного пізнього класицизму. У 1840–1850-х роках в архітектурній творчості архітектора яскраво проявилися риси архітектурного романтизму. У будівлях, що споруджувалися за його проєктами в цей час, очевидні ремінісценції на теми готичної та східної архітектури. При цьому залишався незмінним відомий індивідуальний авторський стиль самого Акройда[2]. Приватне життяБув одружений з Софією Манесті. У 1849 році у подружжя Акройдів народився син Карл. Джерела
Примітки
|