Карликові сфероїдальні галактики

Зображення карликової сфероїдальної галактики NGC 147, отримане 2MASS.

Ка́рликові сфероїда́льні гала́ктики (dSph) — карликові галактики зі слабкою поверхневою яскравістю.

Розмір таких галактик становить 1000—10 000 парсек. У них немає зір ранніх спектральних класів, вони майже повністю позбавлені міжзоряного газу (його частка становить менше 0,1% загальної маси), газ бідний на важкі елементи[1].

Перші дві такі галактики виявили 1938 року в сузір'ї Печі.

Хоча карликові сфероїдальні галактики подібні до великих кулястих скупчень[2], іноді їх розглядають як завершення послідовності карликових еліптичних галактик[1]. Серед астрономів не існує однозначного консенсусу за якими характеристиками відрізняти карликові сфероїдальні галактики від великих кулястних зоряних скупчень[3]. Обидва класи об'єктів дуже подібні за типом зоряного населення, масою та розмірами[4].

Загалом, світність dSph є нижчою, ніж в карликових еліптичних галактик аналогічної маси[5]. Є свідчення наявності величезної кількості (частки від загальної маси) темної матерії, що значно перевищує аналогічні показники для кулястих скупчень[6]. Віріальна маса карликових сфероїдальних галактик, обчислена зі спостережень за рухом окремих зір, набагато більша, ніж видима (отримана підрахунком зір). Це означає, що вони містять дуже багато темної матерії, і свідчить на користь їх класифікації саме як галактик[6].

Див. також

Джерела

  1. ↑ а б Карликові сфероїдальні галактики // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 207. — ISBN 966-613-263-X.
  2. ↑ van den Bergh, Sidney (November 2007), Globular Clusters and Dwarf Spheroidal Galaxies, MNRAS (Letters), in press, 385: L20, doi:10.1111/j.1745-3933.2008.00424.x{{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  3. ↑ Van Den Bergh, Sidney (1 березня 2008). Globular clusters and dwarf spheroidal galaxies. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society: Letters (англ.). Т. 385, № 1. с. L20—L22. doi:10.1111/j.1745-3933.2008.00424.x. ISSN 1745-3925. Процитовано 27 квітня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  4. ↑ Green, Simon F.; Jones, Mark H. (2003). An introduction to the sun and stars. Milton Keynes (GB) Cambridge (GB): Open University Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-83737-8.
  5. ↑ Strigari, Louis E.; Bullock, James S.; Kaplinghat, Manoj; Simon, Joshua D.; Geha, Marla; Willman, Beth; Walker, Matthew G. (2008-08). A common mass scale for satellite galaxies of the Milky Way. Nature (англ.). Т. 454, № 7208. с. 1096—1097. doi:10.1038/nature07222. ISSN 0028-0836. Процитовано 27 квітня 2024.
  6. ↑ а б Strigari, Louis E.; Koushiappas, Savvas M.; Bullock, James S.; Kaplinghat, Manoj; Simon, Joshua D.; Geha, Marla; Willman, Beth (10 травня 2008). The Most Dark‐Matter–dominated Galaxies: Predicted Gamma‐Ray Signals from the Faintest Milky Way Dwarfs. The Astrophysical Journal (англ.). Т. 678, № 2. с. 614—620. doi:10.1086/529488. ISSN 0004-637X. Процитовано 27 квітня 2024.