Караші

Караші
Походження Японія Редагувати інформацію у Вікіданих

Караші (яп. 芥子, 辛子, からし, カラシ) — це тип гірчиці, що використовується як смакова добавка чи приправа в японській кухні. Караші виготовляється з подрібнених насінин гірчиці салатної і продається у формі пудри чи пасти. До вживання пудра готується додаванням теплої води до отримання пасти; їй дають відстоятися вкривши її на декілька хвилин.[1]

Караші часто подають з тонкацу, оден, натто і шумай. Її можна використовувати як частину соусу дипу, змішуючи зі спеціальним майонезом, майонезом караші, або з оцтом і місо, який називається караші су місо[2][3].

З нього також роблять мариновані японські баклажани, які називаються караші-насу[4].

Один з найвідоміших мейбуцу (відома річ) Кумамото є караші ренкон: корінь лотоса, фарширований з місо, присмаченим караші, обсмажений у фритюрі й поданий нарізаним[3].

Також вживається назва ва-ґараші[5].

Караші подають до різноманітних страв. Ця гірчиця значно міцніша, ніж американська або французька, тому додається в невеликих кількостях[3].

Галерея

  • Тонкацу з караші (справа під лимоном)
    Тонкацу з караші (справа під лимоном)
  • Бутерброд з котлетами з маслом-караші
    Бутерброд з котлетами з маслом-караші
  • Оден з караші (знизу зліва)
    Оден з караші (знизу зліва)
  • Обідня коробка шумай з караші (зверху зліва)
    Обідня коробка шумай з караші (зверху зліва)
  • Караші ренкон, корінь лотоса фарширований з караші-місо
    Караші ренкон, корінь лотоса фарширований з караші-місо

Примітки

  1. ↑ Tsuji, Shizuo; Hata, Kōichirō (1986). Practical Japanese cooking: easy and elegant. Kodansha International. с. 145. ISBN 0-87011-762-9. Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 13 жовтня 2020.
  2. ↑ Shurtleff, William; Aoyagi, Akiko (1998). The book of tofu: protein source of the future-- now!. Ten Speed Press. с. 46. ISBN 1-58008-013-8. Архів оригіналу за 12 вересня 2016. Процитовано 13 жовтня 2020.
  3. ↑ а б в Karashi : Japanese Mustard You Can Use With Anything!. favy. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 13 жовтня 2020.
  4. ↑ Reid, Libby (August 2008). TSUKEMONO: A Look at Japanese Pickling Techniques (PDF). Kanagawa International Foundation. с. 19. Архів оригіналу (PDF) за 24 листопада 2010. Процитовано 27 березня 2010.
  5. ↑ Karashi Mustard - A Cook's Guide. diversivore (en-CA) . Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 13 жовтня 2020.