Карачун Віктор Миколайович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Карачун (значення).
Ф
Віктор Карачун
Особисті дані
Повне ім'я Віктор Миколайович Карачун
Народження 3 жовтня 1959(1959-10-03)
  Мінськ, БРСР
Смерть 28 жовтня 2017(2017-10-28) (58 років)
  Смоленськ, Росія
Зріст 175 см
Вага 71 кг
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1972—1976 СРСР ФШМ (Мінськ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1979—1980 СРСР «Динамо» (Мн) 0 (0)
1981—1983 СРСР «Динамо» (Бр) 79 (17)
1983—1985 СРСР «Цілинник» 83 (28)
1986—1988 СРСР «Кайрат» 88 (12)
1988—1989 СРСР «Зоря» (Л) 68 (31)
1990—1991 СРСР «Поділля» (Хм) 54 (17)
1992—1994 Угорщина «Кабаї Цукор» 54 (6)
1994—1995 Угорщина «Егер» 23 (4)
1995 Білорусь «Зміна» (М) 11 (4)
1996—1997 Росія «ЦСК ВВС Кристал» 52 (1)
2001 Росія «Оазис» 3 (0)
2005 Росія «Смоленськ» 5 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2005 Росія «Смоленськ»
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Віктор Миколайович Карачун (рос. Виктор Николаевич Карачун; нар. 3 жовтня 1959, Мінськ, БРСР — пом. 28 жовтня 2017, Смоленськ, Росія) — радянський та російський футболіст, нападник, російський футбольний тренер. Майстер спорту СРСР (1988).

У 1981 році закінчив Мінський інститут фізичної культури.

Життєпис

Вихованець ФШМ (Мінськ). Тренери — В'ячеслав Вікторовичу Нікітін і Леонід Михайлович Корзун. У 1972-1976 роках навчався в ФШМ. У 1976 році закінчив середню школу № 114 міста Мінськ. Перебував у ВЛКСМ[1].

У 1979 році виступав у складі збірної Білоруської РСР (1959 і 1960 роки народження) на турнірі «Переправа» (тренер — Геннадій Броніславович Абрамович).

У чемпіонатах СРСР виступав за мінське й берестейське «Динамо», «Цілинник» (Цілиноград), «Кайрат» (Алма-Ата), луганську «Зорю» й «Поділля» (Хмельницький).

У 1989 році трансфер Віктора Карачун з «Кайрата» (вища ліга) в «Зорю» (друга ліга) став одним з найгучніших у СРСР[2].

Також виступав за угорські клуби «Кабай» та «Егер». Повернувшись на батьківщину, грав у мінських командах «Зміна» й «МАПІД». Потім продовжив виступи в ЦСК ВВС «Кристал» (Смоленськ), «Оазис» (Ярцево) і ФК «Смоленськ».

Стиль гри

Забивав голи на будь-який смак: зі стандарту, ударом головою, після індивідуального проходу, з середньої дистанції, особливо виходили удари з дальньої дистанції. Чудово володів дриблінгом й швидкісним обведенням, мав відмінний стартовий ривок.

— «Робітничий шлях». 28 жовтня 2017 року[3]

Після закінчення професійної кар'єри Карачун регулярно грав у товариських матчах за участю ветеранів. Виступав за збірну ветеранів СРСР. Обіймав керівні посади в ФК «Смоленськ», «Оазисі» й «Дніпрі».

Помер 28 жовтня 2017 року під час гри в товариському матчі[4].

Досягнення

Примітки

  1. ↑ Толчинський В. Д., Ісаєв М. А.. Контури сезону-87 // Футбол-1987. — Алма-Ата : Издательство ЦК Компартии Казахстана, 1987. — С. 40.
  2. ↑ Профіль футболіста на сайті Football.lg.ua
  3. ↑ Газета «Робітничий шлях»
  4. ↑ Помер колишній футболіст смоленського «Кристала» Віктор Карачун[недоступне посилання з квітня 2019]

Посилання