Каптуровий сеймик

Каптуровий сеймик (пол. Sejmik kapturowy, від пол. kaptur — головний убір ченців під час жалоб, в цьому випадку — смерті короля), інколи також називався післясеймовим — один з видів партикулярних (місцевих) зібрань шляхти, який збирався у період безкоролів'я.

Вперше з'явився у 1572 році у час безкоролів'я. Повстав на засаді конфедерації. На ньому обирали конфедератську владу і утворювали каптуровий суд для кожної землі або воєводства на часи безкоролів'я, так як суди, що діяли від імені короля, не могли функціонувати.

Важливими, з огляду на встановлення прецеденту, є три міжкоролів'я: 1572—1573, 1574—1576, 1586—1587.

Література

• Вінниченко О. Типологія шляхетських сеймиків Речі Посполитої XVI – XVIII ст. // Наукові зошити історичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка. Збірник наукових праць. Львів, 1999. Вип. 2. С. 47–49.
• Вінниченко О. Інститут сеймикового маршалка в Руському і Белзькому воєводствах останньої чверті XVI – першої половини XVII ст. // Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 1999. Вип. 34. С. 109–121.^[недоступне посилання з червня 2019]
• Вінниченко О. Конституції сеймів 1576—1647 років як джерело до історії організації і діяльності сеймиків у Речі Посполитій // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. — Т. II. — Київ-Львів, 2004. — С. 229-266.
• Стороженко Н. В. Западно-русские провинциальные сеймики во второй половине XVII века. — К., 1888.