Капніст Павло Олексійович

Капніст Павло Олексійович
Народження:	27 липня (8 серпня) 1842 Вознесенське, Золотоніський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Смерть:	20 жовтня (2 листопада) 1904 (62 роки) Ялта, Таврійська губернія, Російська імперія
Країна:	Російська імперія
Освіта:	юридичний факультет Московського університету^d
Батько:	Капніст Олексій Васильович
Мати:	Уляна Дмитрівна Білуха-Кохановська^d
Шлюб:	Емілія Олексіївна Лопухіна^d[1]
Діти:	Олексій Павлович Капніст^d і Дмитро Павлович Капніст
Нагороди:	Орден Святого Станіслава 1 ступеня Орден Святої Анни 1 ступеня Кавалер Великого Хреста ордена Почесного легіону

Граф[a] Павло Олексійович Капніст (27 липня (9 серпня) 1842(18420809), Вознесенське, Полтавська губернія — 20 жовтня (2 листопада) 1904, Ялта, Таврійська губернія) — чиновник та дворянин Російської імперії. Походив з роду Капністів.

Життєпис

Народився 9 серпня 1842 року в селі Вознесенське Золотоніського повіту Полтавської губернії в родині декабриста Олексія Капніста та його дружини Уляни Білухи-Кохановської. Мав трьох братів (Дмитро, Василь, Петро) та двох сестер (Олександра, Марія).

1865 року закінчив юридичний факультет Московського університету.

28 квітня 1865 року вступив на службу в Міністерстві юстиції. У 1867—1868 роках перебував у відставці. 1870 року призначений товаришем прокурора окружного суду, 1871 року — чиновником за оберпрокурорський стіл у 3-му департаменті сенату, після цього служив київським губернським прокурором. У 1874—1877 роках — керівник канцелярії Міністерства, у 1877—1880 — прокурор Московської судової палати. З 1880 по 1893 рік був попечителем Московського освітнього округу. Гласний Московської міської думи в 1893—1896 роках. Сенатор Сенату Російської імперії з 1895 року.

Мав чини дійсного статського радника (1879), таємного радника (1888).

Станом на 1882 рік володів у Полтавській губернії 1300 десятинами землі.

Помер у Ялті 2 листопада 1904 року.

Праці

Павло Капніст писав твори на освітні теми.

• «Классицизмъ, какъ необходимая основа гимназическаго образованія» («Русское Обозрение», 1891)
• «Исторический очеркъ развития реальнаго образованія в Германіи до восьмидесятыхъ годовъ нашего столѣтия» (1899)
• «Къ вопросу о реорганизаціи среднего образованія» (1901)
• «Университетскія вопросы» («Вестн. Евр.», 1903)

Родина

7 лютого 1869 року в Москві одружився з Емілією Олексіївною Лопухіною (нар. 27 жовтня (8 листопада) 1845(18451108)), дочкою московського чиновника Олексія Лопухіна. У подружжя народилося троє дітей:

• Олексій (17 (29) травня 1871(18710529) — 31 жовтня 1918), контрадмірал;
• Софія (нар. 23 квітня (5 травня) 1873(18730505), Київ — пом. 9 листопада (21 листопада) 1880)[3]
• Дмитро (5 (17) червня 1879(18790617) — 6 липня 1926), юрист.

Нагороди

Російські

• Орден Святого Станіслава I ступеня (1884)
• Орден Святої Анни I ступеня (1892)

Закордонні

•  Третя французька республіка: Орден Почесного легіону (1894)[4]

Коментарі

1. З 15 січня 1876[2]

Примітки

1. Українська Вікіпедія — 2004.
   d:Track:Q199698
2. Малороссійскій родословникъ, 1910, с. 294.
3. Малороссійскій родословникъ, 1910, с. 296.
4. Список гражданским чинам первых III классов : Испр. по 1-е окт. 1894 г. – Российская Национальная Библиотека – Vivaldi. web.archive.org. 3 вересня 2021. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 8 серпня 2023.

Джерела

• А. П. Пятнов. КАПНИ́СТЫ // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2009. — Т. 13. Канцелярия конфискации — Киргизы. — 784 с. — ISBN 978-5-85270-344-6. (рос.)
• Капнист, Павел Александрович // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. — С. 873. (рос.)
• Модзалевскій, Вадимъ Львовичъ. Малороссійскій родословникъ. — Кіевъ : Тип. Т-ва Г. Л. Фронцкевича и К, 1910. — Т. 2 : Е-К. — С. 294. (рос. дореф.)

Росія   Україна   Полтавщина   Крим   Історія   Право   Біографії