|
Канюк Зиновія
Зино́вія Каню́к (1837, Хлівище — сучасний Кіцманський район — 1915, Вашківці) — буковинська письменниця, також була редактором «Променя». Мати педагога, громадсько-політичного діяча й письменника Сергія Канюка, бабуся Яреми Канюка. Короткий життєписПочаткову освіту здобула у народній школі в Кіцмані, де зовсім не викладалася українська мова — були польська та німецька — тому поезії писала латинкою. З шкільних років цікавилася літературною творчістю та фольклором. Про її талант дізналися тоді, коли було знайдено рукописний збірник поезій. Майже 40 років творила Зиновія писала «в шухляду», інколи її поезії друкувалися в газетах — «Буковина» та журналах. За її життя поетеси не було видано жодної збірки. Її найкращими поезіями є «Довбуш», «До матері», «Думка», «Сльози», «Співаночки». Г. Купчанко у віденських часописах антиукраїнського спрямування ‘’Просвещение’’ і ‘’Русская правда’’ намагався перетягти її на антиукраїнський бік, 1897 року друкує її твір «Чогось мені жаль». Одначе поетка не побажала такого повороту. Останні роки поетеса провела у Вашківцях при синові, де і похована. Джерела
|
|||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}