Канцеров Олександр Григорович

Канцеров Олександр Григорович
1920-1930-ті
Народився17 (29) квітня 1870 Редагувати інформацію у Вікіданих або 17 (29) серпня 1872 Редагувати інформацію у Вікіданих
Грозний
Помер25 травня 1937(1937-05-25) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Українська РСР, СРСР або Житомир, Київська область, Українська РСР, СРСР
ПохованняВільське кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник

Канцеров Олександр Григорович — український живописець та музика. Народився 17 (29) квітня 1870 р., за іншими даними — 17 (29) серпня 1872 р., м. Грозний, нині Чечня, Російська Федерація — помер 25 травня 1937 р., Житомир[1]. Похований на Вільському кладовищі.

Життєпис

1890 р. — закінчив Київський Володимирський кадетський корпус, 1892 р. — Павлівське військове піхотне училище.

Служив ад'ютантом у 125-й Курському піхотному полкові, дислокованому в Рівному.

1896 р. вийшов у відставку та зайнявся живописом.

1899 р. жив у Санкт-Петербурзі, відвідував заняття в Академії мистецтв.

Живопису навчався у М. Дмитрієва-Оренбурзького, К. Крижицького,  В. Мате.

Працював у Житомирі: 1910—1915 рр. — керівник художньої студії; 1922—1927 рр. — викладач малювання у школі.

Від 1919 р. — 1-й голова Спілки Художників Житомира.

Творчість

Учасник мистецьких виставок від 1897 р. Персональні виставки проводились лише по смерті митця: в Житомирі (1997) та Києві (2002)[2].

«Співець природи України, а точніше, колишньої Волині, з її казковими лісами, заростями папороті та тихоплинними річками Тетеревом, Горинню, Гуйвою, — таким постає в нашій уяві чудовий український художник-пейзажист Олександр Григорович Канцеров, найвидатніший художник, який працював у Житомирі на початку  XX століття  до 1937 року»[3].

Створював пейзажі, натюрморти у реалістичному стилі. Окремі роботи зберігаються у Житомирський краєзнавчий музей. Як віолончеліст підтримував творчі стосунки з композиторами Віктором Косенком і Михайлом Скорульським.

Твори: «Стовбур зрубаної берези» (1893), «Жовтень» (1898), «Сон-трава» (1900), «Річка Горинь» (1905), «Каплиця на польському кладовищі» (1906), «Річка Кам'янка» (1910-ті рр.), «Похмурий день» (1910), «Осіння симфонія» (1912); серія «Історія краю» (1935–36).

Нагороди

1898 р. — Премія ім. А. Куїнджі.

Вшанування

• Провулок Художника Канцерова в Житомирі.

Примітки

  1. ↑ Канцеров Олександр Григорович - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 21 червня 2017.
  2. ↑ Зорин, Анатолий (14 грудня 2002). В Киев приехала коллекция произведений Александра Канцерова. podrobnosti. Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 21 червня 2017.
  3. ↑ Шубківська ПШБ - Олександр Канцеров. shub-libr.at.ua. Архів оригіналу за 21 липня 2017. Процитовано 21 червня 2017.

Література

  • Місяць В. Співець Полісся // Рад. Житомирщина. 1956, 5 трав.;
  • Грабовський В. Загадки житомирських картин. Ж., 1999;
  • Симфонія рідної землі. О. Канцеров (1872—1937): Буклет. Ж., 2002

Посилання