2005 ― в колективі студентів допомагав розчищати гірську стежку в напрямку першого українського туристичного притулку «Плісце».
2007 — оселився на хуторі Обирок у Чернігівській області, в якому створив мистецький центр — творче поселення, де збирав друзів з усього світу, організовував фестивалі, мистецькі заходи, творчі школи та народні свята. Серед найвідоміших — фестиваль «ХЛІБ своїми руками»[2], гостями якого були, зокрема, кінорежисер Михайло Іллєнко, міністри Ігор Швайка, Володимир Омелян та перший афро-етнічний фестиваль «Мама Африка».[3]
З початком 2010-х років просував ідею створення заповідника в околицях села Обірки, але не завершив цей проєкт.
У березні 2014 самостійно здійснив рейд по містах Криму, які готували під російську окупацію. Відвідав Сімферополь, Бахчисарай, Феодосію, Керч і Севастополь. Про ситуацію в останньому розповів на Громадському телебаченні на живо 19 березня 2014:[4]
...Ну, наприклад, у Севастополі - там дійсно значна кількість людей налаштована не просто проросійськи, вона налаштована радикально по-нацистськи. Це те, що їм казали - на західній Україні їм там за російську мову голови будуть бити, то от зараз це реально вже існує в Севастополі. За українську мову там затримують, там привозять в РОВД, там запрошують СБУ - тобто СБ Крима, те, що зараз там перефрабоване СБУ. І людину реально до ранку тримають, промивають конкретно. Залежно від того, чи чинить він якийсь опір, то його ще будуть бити. Те, що там відбувається - це дійсно російський нацизм...
4 червня 2018 року знайдений мертвим на хуторі Обирок.[5]. Мирослав Гай, друг Леоніда, свідчить, що той вчинив самогубство[6][7]. Прес-служба поліції повідомляє, що поряд з тілом правоохоронці виявили зброю та записку, яка також свідчить про суїцид.[8]
Творчі проєкти
2003 — автор екстремальної народної розваги «СТАЛКЕР» — квест у реальному часі.
2004 — гра «З табуретом до океану» — чотири табурети з кухні віднести на береги чотирьох океанів.[9]
2012 — засновник та режисер Політичного вуличного театру в Україні.[10]
2014 — видає книжку «З табуретом до океану». У співавторстві з Павлом Солодьком («Фоліо»).[11]
2014 — заснував ГО «Зелене Плем'я», метою якої є об'єднання задля дослідження власної та світової культури, створення документальних фільмів та поширення ідеї розвитку креативних просторів в закинутих українських селах. Організація продовжує свою діяльність.
Фільмографія
Продюсер десятків короткометражних фільмів, музичних кліпів, соціальних та рекламних роликів.
2018 — повнометражний документальний фільм «Міф» (співрежисер — Іван Ясній).
2018 — розпочав роботу над повнометражним документально-пригодницьким фільмом Людина з Табуретом в ролі продюсера (реж. Ярослав Попов). Фільм завершили його друзі-колеги. Продюсером стала Катерина Мізіна.
Родина
Був одружений з Діаною Карпенко, виховував трьох дітей: Маґдалену, Патаґонію, Дар'яна. З кінця 2008 проживав разом із родиною на артхуторі Обирок у Бахмацькому районі. Розлучений.
