Канадський діалект української мови
Канадський діалект української мови — діалект української мови, що утворився в середовищі перших двох хвиль української імміграції в Західну Канаду та їхніх нащадків. Цей діалект української мови був особливо поширений із самих початків української імміграції в Канаду в 1891 році — та проіснував аж до середини 20-го століття. У наш час темпи приросту кількості мовців у Канаді постійно зменшуються. За даними останнього перепису населення Канади у 2016 році всього 69,5 тис. людей з усього населення Канади у 35,0 млн людей повідомили, що вони вдома розмовляють канадським діалектом української мови.[2] Для порівняння, 15 років тому під час перепису населення Канади 2001 року 67,7 тис. канадців повідомили, що вони розмовляють вдома українською, а 25 років тому під час перепису населення Канади 1991 року — 39,5 тис. канадців. Тобто, між 1991 та 2001 роком був приріст у майже 50 %, а між 2001 та 2016 роками був мінімальний приріст всього у 2 %.[3][4] Мовно-історичне тлоІммігранти в Канаду перших двох хвиль (1892—1914, 1918—1939) користувалися в Канаді мовними діалектами Західної України, і їхня мова, відповідно, мала виразне діалектне забарвлення. Оскільки емігранти приїжджали в Канаду з Галичини та Буковини, їхня мова нагадувала діалекти цих регіонів: у ній містилося набагато більше слів спільних із польською, німецькою та румунською мовами, ніж із російською, — у порівнянні із сучасною українською мовою, яка ґрунтується насамперед на центральних діалектах Черкас, Полтави та Києва. Джерелом мови іммігрантів були насамперед такі говірки: надсянська, буковинська, наддністрянська, покутська та інші. Особливості канадсько-української мовиУ першій половині ХХ століття українська мова іммігрантів була відрізана від основного ареалу української мови, по-перше, через війни й соціальні заворушення в світі, а по-друге, через значну відстань від Батьківщини. Тому мова канадських українців зазнавала впливу мов інших національних груп Канади, насамперед англійської. До того ж найбідніші селяни-піонери в Канаді вперше зустрілися з новими технологіями та концепціями, для яких в усній мові бракувало їм відповідників. Мовознавець Ю. О. Жлуктенко відмітив цю тенденцію у мові нового іммігранта в Канаді:
Унаслідок таких міжмовних перетинів, канадсько-український діалект почав розвиватися в зовсім іншому напрямку, ніж споріднені з ним західноукраїнські діалекти на рідних землях. Українська мова як мова національної меншини КанадиОскільки мовам меншин були надані певні права ще до початку української імміграції, у степових провінціях Канади до Першої світової війни шкільні керівники толерували викладання українською мовою в двомовних англо-українських школах. Проте у воєнний період усі права мов етнічних меншин скасовано: спілкування українською в школах категорично заборонялося англо-канадською владою протягом декількох десятиліть аж до 1960-х років. Україномовне населення Канади, як правило, в економічному плані відставало від інших етнічних груп своїм недостатнім знанням англійської мови, потрібної в більшості професій. Погано розмовляючи англійською, особливо якщо переселялися за межі етнічно українських сільських поселень, українці зазнавали глузувань та залякувань з боку мовної більшості. Канадська письменниця українського походження Мирна Косташ описувала присутню в той час дискримінацію проти українців у Канаді ось так:
Ті, хто переїжджали в інші сільські райони або прилеглі більші міста, як, наприклад, у Вінніпег або Едмонтон, як правило, швидко втрачали рідну мову: їхня мова стала асоціюватися з сільською відсталістю — і її вживання почало скорочуватися. Сучасний станПопри те, що на межі XIX—XX століть у слов'янських громадах Канади — на той час переважно сільських — українська мова перебрала на себе ще й функцію мови міжетнічного спілкування, що й, можливо, зумовлювалося проміжним її положенням між мовами східних, західних і південних слов'ян, то нині число носіїв української мови в Канаді продовжує скорочуватися. Зараз державна мовна політика зазнала значних змін і стала більш терпимою стосовно іншомовних меншин. У цей час у Канаді існують двомовні англо-українські школи, українська мова викладається як предмет у початкових та середніх навчальних школах, як і державних, так і католицьких. Після схвалення першого в Альберті шкільного законодавства про двомовні програми в 1971 р. школи західної Канади пропонують навчання в англо-українських двомовних програмах. Подібні закони впроваджено пізніше у Саскачевані та Манітобі. Українську мову та літературу викладають у Манітобському, Альбертському та Саскачеванському університетах Західної Канади. Українці, які приїхали до Канади після Другої світової війни і пізніше зазвичай не розмовляють канадсько-українською мовою — це виключно царина україноканадців. Гурт Klooch виконує пісні канадсько-українською мовою. ПрикладиВірш про Прапор Канади (колишній) із букваря, виданого в 1925 році:
Приклади специфічної лексики:
Приклади з колекції Олександра Роїка[7]:
Примітки
Література
Посилання
|