Калинівська волость (Вінницький повіт)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Калинівська волость.
Калинівська волость
Центр Калинівка
Площа 28 464 (1885)
Населення 14 384 осіб (1885)
Густота 46.3 осіб / км²
Наступники Калинівський район

Калинівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Вінницького повіту Подільської губернії з центром у містечку Калинівка.

Станом на 1885 рік складалася з 11 поселень, 11 сільських громад. Населення — 14384 осіб (6833 чоловічої статі та 7551 — жіночої), 1974 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 11776 7247
Приватної власності 16203 9705
Іншої власності 485 334
Загалом 28464 17286

Основні поселення волості:

  • Калинівка — колишнє власницьке містечко за 26 верст від повітового міста, 920 осіб, 143 дворових господарства, православна церква, синагога, 6 постоялих дворів, постоялий будинок, 28 лавок, цегельний завод, базари через 2 тижні. За 2 версти — бурякоцукровий завод із лікарнею.
  • Голяки — колишнє власницьке село, 576 осіб, 93 дворових господарства, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних млини, винокурний завод.
  • Гулівецька Писарівка — колишнє власницьке село, 785 осіб, 113 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних млини.
  • Гулівці — колишнє власницьке село, 965 осіб, 161 дворове господарство, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних млини.
  • Гущинці — колишнє власницьке село при річках Буг і Бобка, 1440 осіб, 177 дворових господарств, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, лавка, 3 водяних млини.
  • Заливанщина — колишнє власницьке село, 1570 осіб, 238 дворових господарств, 2 православні церкви, школа, 2 постоялих будинки, 2 водяних млини, бурякоцукровий завод, 2 щорічних ярмарки: 24 і 29 червня.
  • Корделівка — колишнє власницьке село при річці Рів, 1208 осіб, 238 дворових господарств, православна церква, каплиця, 2 постоялих будинки, 2 водяних млини, бурякоцукровий завод.
  • Павлівка — колишнє власницьке село, 1765 осіб, 258 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок, лавка, водяний млин, кузня.
  • Сальник — колишнє власницьке село, 1526 осіб, 165 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок.
  • Хомутинці — колишнє власницьке село, 644 особи, 103 дворових господарства, православна церква, постоялий будинок.
  • Черепашинці — колишнє власницьке село, 2190 осіб, 322 дворових господарства, православна церква, католицька каплиця, 2 постоялих будинки, 2 лавки, винокурний завод.

Джерела

Посилання

  1. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)


Адміністративно-територіальний поділ Російської імперії Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.