Казах адебієті
Казах адебієті (каз. «Қазақ әдебиеті» — «Казахська література») — казахська літературна газета, орган Спілки письменників Казахстану. Видається в Алмати від 1934 року. Поряд із журналами «Простор[ru]» і «Жулдиз», є одним з трьох казахстанських «літературних китів». Інформація про виданняГазета «Казах адебієті» видає Спілка письменників Казахстану. Видання присвячене казахській літературі та мистецтву. На сторінках «Казах адебієті» публікуються класичні і сучасні літературні твори казахських авторів, переклади класиків світової літератури казахською мовою, а також літературознавчі та критичні статті[1]. Крім того, газета висвітлює питання мовознавства, освіти, політики тощо.[2] Газета виходить 1 раз на тиждень у п'ятницю у форматі A3 на 24 аркушах. Тираж — 14799 примірників[3]. Адреса редакції: Алмати, проспект Абилай хана[ru], 105, 3 поверх[4]. ІсторіяВиникнення казахської щотижневої літературної газети стало важливою подією в культурному житті Казахської РСР. Біля її витоків стояли такі класики казахської літератури, як Сакен Сейфуллін, Ільяс Жансугуров, Беїмбет Майлін[ru], Мухтар Ауезов, Сабіт Муканов, Абдільда Тажибаєв. Новому виданню надавали підтримку видатні державні і громадські діячі: Джанайдар Садвакасов, Ураз Джандосов[ru], Темірбек Жургенов[ru] та ін. Першим редактором «Казах адебієті» став відомий письменник Габіт Мусрепов. Перший номер газети вийшов 10 січня 1934 року[2]. Перші кілька років періодичність газети постійно змінювалася, а в січні 1940 року видання і зовсім припинилося. «Казах адебієті» знову почала виходити в січні 1955 року, після початку освоєння цілинних земель. Першим редактором відновленої газети став поет Сирбай Мауленов. При ньому була організована щотижнева періодичність, яка зберігається донині[5]. 1956 року в газеті було опубліковано низку статей про казахську мову та культуру, в яких керівництво Казахської РСР відзначило ознаки націоналістичної ідеології. У зв'язку з цим ЦК КП Казахстану 10 грудня 1956 року прийняв постанову «Про помилки в газеті „Казахська література“», а на Мауленова, як на головного редактора, було накладено дисциплінарне стягнення. Однак роботу газети не було перервано[5]. З «Казах адебієті» співпрацювали такі письменники та журналісти, як Абіш Кекілбаєв[ru] і Ахат Імантаюли Жаксибаєв[ru]. На її сторінках публікувалися статті Каниша Сатпаєва, Калібека Куанишпаєва, Алькея Маргулана[ru], Серали Кожамкулова[ru] та інших діячів науки і культури[2]. 1984 року газету нагороджено орденом Дружби народів з формулюванням «за плідну роботу з розвитку національної літератури й активної участі в освіті трудящих»[5]. Після розпаду СРСР газета продовжила роботу як орган центральної письменницької організації незалежного Казахстану[5]. Головні редактори
Коментарі
Примітки
Посилання
Література
|