Ільяс Жансугуров
Ільяс Жансугуров (каз. Ільяс Жансугуров.) (1 травня 1894 — 26 лютого 1938) — казахський радянський поет, класик казахської літератури. Перший голова Союзу письменників Казахстану (1934—1936). Член РКП(б) (Російської Комуністичної партії (більшовиків)), комуніст з 1924 року. БіографіяНародився 1 травня 1894 року в аулі № 4 Аксуйської у області Копальского повіту Семиріченської області[1]. Походить з племені найман Середнього жузу.[2] До 1920 року він жив та ріс в аулі, випасав худобу і займався землеробством. У той час він не міг отримати відповідного рівня освіти, оскільки у його районі були відсутні школи. Завдяки своєму прагненню до знань, він віддано займався самоосвітою, тому вмів читати і писати казахською мовою. Люблячи народну словесність, намагався опанувати її, і став хорошим оповідачем казахських епосів та народних поем. Уже в 1916 році познайомився з творами Абая, Шангірея, Байтурсунова, Булатова, Карашева, Худайбердиєва і прочитав усі видання «Улен Китаб» казахської літератури. Ільяс — поет, драматург, прозаїк, фельєтоніст, сатирик, журналіст, перекладач. Після закінчення короткострокових вчительських курсів у Ташкенті (1920) працював учителем, був співробітником газети «Тілші» («Кореспондент»; нині «Жетису»). З 1922 завідував інститутом просвіти у Вірному (Алмати). У 1925—1928 роках навчався у Комуністичному інституті журналістики у Москві. У 1928—1932 роках — працює в газеті «Еңбекші қазақ» (нині «Егемен Қазақстан»). У 1932—1934 роках — голова організаційної комісії 1-й голова Союзу письменників Казахстану. Учасник Першого з'їзду радянських письменників (1934). З 1934 року — редактор Казполітвидаву, одночасно є членом ЦВК КазАСРР. У 1937 арештований за політичним звинуваченням. Розстріляний 26 лютого 1938 року за вироком «трійки», реабілітований посмертно у 1957. Літературна спадщинаПочав писати у 1912 році. Перші вірші «Сарыарқа» («Сариарка») і «Тілек» («Побажання») були надруковані у журналі «Сарыарқа» у 1917 році. Твори «Байшұбар» («Байшубар», 1923), «Балаларға тарту» («Дарунок дітям», 1926) сильно повпливали на естетичне виховання підлітків. У 1928 році була видана перша збірка творів «Сағанақ» («Саганак»). Поемами «Күй» («Кюй», 1929), «Күйші» («Кюйші», 1934) показав себе знавцем казахської музики. Поема «Құлагер» («Кулагер», 1937) стала класикою казахської літератури. Привабливі образи героїв, тонкий ліризм, чудові приклади 11-складного казахського вірша — дозволяють назвати «Құлагер» перлиною казахської поезії. Герой поеми — Ахан, співак і поет 19 століття. Жансугуров звертається до одного з найтрагічніших епізодів з життя Ахана, коли зависники погубили його улюбленого інакоходця — Кулагера, котрий став переможцем байги. Жансугуров — автор п'єс «Кек» («Помста», 1931), «Турксіб», «Ісатай — Махамбет» (1936). Його фейлетони і сатиричні оповіді «Сөз Қамысбаевқа!» («Слово Камисбаєву!»), «Ізет» («Честь»), «Шалгибай» та інші були надруковані у збірці «Ізет». І. Жансугуров брав участь у написанні підручників для шкіл та першого казахського календаря; займався літературною критикою, підготовкою до друку творів казахського фольклору, художнім перекладом. Переклав на казахську мову твори класиків: О. Пушкіна («Євгеній Онєгін», дві поеми та 30 віршів), М. Лермонтова, М. Некрасова, Я. Купали, Д.Бєдного, М. Горького, У. Маяковського, Г. Гейне, В. Гюго, Г. Тукая, А. Лахути. Вніс помітний вклад у розвиток національної поетичної культури, творчо розвинув традиції казахської усної народної творчості, поезії Абая. Цікаві факти
Особисте життяБув одружений 4 рази.
Діти у шлюбі з Фатимою Габітовою
Всиновлені дітиІльяс Жансугуров всиновив двох дітей від шлюбу Фатими Габітової з Билялом Сулеєвим:
Діти у шлюбі з Фатимою Торебаєвою
Примітки
Література
|