|
Кавун
Каву́н звичайний[1][2], кавун (Citrúllus lanátus) — баштанна культура родини гарбузових. Вирощується в районах з великим сонячним випромінюванням. В Україні традиційним центром виробництва баштанних культур є Херсонська область, де щорічно збирається понад 50 % урожаю кавунів у країні. Українське «кавун» походить від тур. kavun («диня»)[3]. Поширення і екологія Батьківщиною кавуна є Південна Африка (Ботсвана, Лесото, Намібія, ПАР: Капська провінція, Вільна держава, Гаутенг, Квазулу-Наталь, Лімпопо, Мпумаланга, Північно-Західна провінція, Північна Капська провінція), де він досі зустрічається в дикому вигляді. Уже в Стародавньому Єгипті люди знали і обробляли цю культуру. Кавун часто поміщали в усипальниці фараонів як джерело їжі в їхньому потойбічному існуванні. У Західну Європу кавуни були завезені в епоху хрестових походів. На територію Русі кавуни були завезені з території Хозарського каганату в XIII—XIV століттях, де вони спочатку культивувалися на Нижній Волзі. Найбільше культивується в Китаї, далі з помітним відставанням слідують Єгипет, а також США та Мексика. В Україні основні обсяги кавуна вирощують на Херсонщині та в сусідніх південних областях; тут кавун вільно дозріває на богарних землях частково на зрошенні, досягаючи при цьому чудових смакових якостей. У середніх чорноземних областях в ґрунті кавун іноді не дозріває, так само як і в північніших місцевостях, тому культура на полях замінюється виведенням його в парниках. Для баштанної культури вважається кращим цілинний супіщаний чорнозем, на якому плоди виходять більші, ніж на суглинистому. Дозрівання ранніх сортів — у другій половині червня, пізніх — до жовтня. Ботанічний опис Стебла тонкі, гнучкі, повзучі або кучеряві, звичайно округло-п'ятигранні, завдовжки до 4 м і більше, розгалужені. Молоді частини стебла густо опушені м'якими відстовбурченими волосками. Листя на довгих черешках, чергове, волосисте, грубувате, в контурі трикутно-яйцювате, при основі серцеподібне, завдовжки від 8 до 22 см і завширшки від 5 до 18 см, з обох сторін жорстко шорстке, глибоко трироздільне, частки його перисто-роздільні або двічі перисто-роздільні, з подовженням на верхівці, гострою середньою частиною, бічні частки зазвичай закруглені, іноді листя цільне, більш-менш лопатеве. Квітки одностатеві, з приквітничками човникоподібної форми. Тичинкові квітки поодинокі, діаметром 2-2,5 см, на волохатому квітконосі; квітколоже широко дзвоноподібне, пухнасте; чашолистки від вузько-ланцетних до шиловидно-ниткоподібних; віночок зовні зеленіючий і волохатий, широко-лійчастий, частки його довгасто-яйцеподібні або овальні; тичинок п'ять, з них чотири попарно зрощені, а одна вільна. Маточкові квітки поодинокі, трохи більші від чоловічих; зав'язь більш-менш опушена; стовпчик тонкий, довжиною близько 5 мм; рильце п'ятилопатеве, зеленувате. Насіння плоске, часто облямоване, різноманітно забарвлене, з рубчиком. М'якоть рожева або червона, дуже соковита і солодка, але є сорти з білувато-жовтою м'якоттю.  Цвіте в літні місяці. Тип плоду — гарбузина. Плоди дозрівають в серпні-вересні.
Хімічний складПлодова м'якоть кавуна містить від 5,5 до 13 % легкозасвоюваних цукрів (глюкоза, фруктоза і сахароза). До моменту дозрівання переважають глюкоза і фруктоза, сахароза накопичується в процесі зберігання кавуна. У м'якоті містяться пектинові речовини — 0,68 %, білки — 0,7 %; кальцій — 14 мг/%, магній — 224 мг/%, натрій — 16 мг/%, калій — 64 мг/%, фосфор — 7 мг/%, залізо в органічній формі — 1 мг/%; вітаміни — тіамін, рибофлавін, ніацин, фолієва кислота, каротин — 0,1-0,7 мг/%, аскорбінова кислота — 0,7-20 мг/%, лужні речовини. У 100 грамах їстівної частини плоду міститься 38 калорій. У межах норми нітрати — це не зовсім погано, але щоб їх вміст не перевищував норму у 8 грамів.[4]
Світове виробництво кавунів  Виробництво кавунів 2007 р. за даними Продовольчої і Сільськогосподарської Організації ООН
Форма кавуна
Сорти кавунаЦікаві факти
Примітки
Джерела
Посилання У Вікісловнику є сторінка кавун.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
