|
Йозеф Пецваль
 Йозеф (Йожеф) Пецваль (угор. Josef Maximilian Petzval; 1807–1891) — словацький[7] математик, фізик і винахідник, широко відомий за його роботи з оптики; член Австрійської академії наук з 1849 року. Удостоєний низки іноземних нагород.[8] Вважається одним з основоположників геометричної оптики, сучасної фотографії та кінематографії. Серед його винаходів — «портретний» об'єктив Пецваля і театральний бінокль, які використовуються і сьогодні.[9] ПоходженняЙого називають словацьким фізиком/математиком[10][11][12], деякі джерела не згадують його національність[13][14][15] або згадують його як "уродженця Спішу"[16]. Деінде він вказаний як австрійський математик[17]. Про його походження відомо, що "батько Пецваля, Ян Фрідріх, походив із села Лоденіце в Моравії; спочатку він писав Пецівал, і навіть є запис, що він був "Bohemus" і що він походив з "aus Mahren".[18] Однак, сім'я була принаймні частково германізована в Спіші[18]. Питання національності Пецваля та його привласнення висвітлює стаття[19], в якій стверджується, що чеський фізик Віктор Тейслер вважав його словаком. Перший біограф Пецваля, Лайош Емені, пише у книзі "Життя і творчість Йозефа Печваля" (1902), що Печваль вільно володів німецькою, латинською та французькою мовами, а також "достатньою мірою" англійською та угорською мовами. Однак в угорському перекладі цієї книги під назвою Petzval József élete és érdemei (Будапешт 1906) вже міститься твердження, що Пецваль володів німецькою, латинською та угорською мовами, а також знав англійську та французьку. Юліус Данчо оцінює це так: "Намір перекладача очевидний". В іншому випадку, однак, Емені натякав на відсутність інтересу до Пецвалу в Угорщині; у листі до Міхаеля Грейзінгера від 4 травня 1903 року він прямо скаржився на це: "...чи не тому, що Пецваль не співав патріотичних козацьких пісень?" Йозеф Марія Едер (Geschichte der Photographie, 1932) вважав його німцем, доказів цьому він не надав. В іншій угорській монографії Яноша Сереша (Petzval József : 1807-1891 : a fényképező optika magyar származású feltalálójának mérnöki, professzori és feltalálói működése, 1954) він пише про нього лиш як про угорця. Шандор Майорош у статті "Magyar volt-e Pezval Jószef?", який бере за доказ того, що Пецвал був угорцем, його лист-подяку 1973 року, де він пише "...як вірний син угорської батьківщини", оминаючи той факт, що Печвал називає не свою національність, а свою державу. Під час свого перебування у Відні Пецвал публічно не заявляв про свою словацьку, як і про будь-яку іншу національність, отож він не був угорцем. Ондрей Пьосс: "Петцваль був одним з найвидатніших вчених Словаччини у 19 столітті. Про його національність йшлося майже в кожній праці, яка оцінювала його життя і творчість. Навіть сьогодні це питання не можна закрити однозначно"[20]. БіографіяНародився 6 січня 1807 року в місті Спишській-Белі Королівства Угорщина Австрійської імперії. У 1801 році його батько одружився з Зузаною Кройцманн, яка народилася в місті Спишська-Бела. У сім'ї було шестеро дітей. Батько Йозефа працював учителем в євангельській школі в Спішська-Бела, також був органістом і диригентом. Маючи репутацію музиканта, був обдарованим механіком. Спочатку Йозеф навчався в початковій школі міста Кежмарок і школі міста Подолинець. 1 жовтня 1819 року вступив в середню школу міста Левоча. Був одним з кращих учнів в латинській мові, при цьому відставав в математиці. Але через деякий час ліквідував цей недолік. Після закінчення середньої школи навчався два роки в ліцеї міста Кошиці (з 1823 по 1825 рік). Після закінчення рік пропрацював педагогом у графів Альмашші в Хевеші. З 1826 по 1828 роки навчався в Будапештському університеті в Буді, отримавши диплом інженера в 1828 році. У цьому ж році він вступив на магістратуру університету, ставши ад'юнктом кафедри на фізичному факультеті в 1831 році. З 1828 по 1835 роки одночасно Пецваль працював в якості інженера міського господарства міста Буда. У 1830 році гребля, побудована за його проектом врятувала місто від повені, викликаної Дунаєм. Після отримання докторського ступеня в 1832 році, він викладав як ад'юнкт-професор в університеті, де в 1835 році він був призначений професором з вищої математики. У 1836 році Йозеф Пецваль був запрошений у Віденський університет, де очолив кафедру математики в 1837 році, і працював професором до 1877 року. Крім математики, він займався проблемами механіки, балістики, оптики і акустики. Вчений жив в покинутому монастирі на горі Каленберг, де заснував власну майстерню по обробці скла, виготовляючи лінзи, які пізніше стали всесвітньо відомими. У 1840 році він сконструював свій знаменитий фотографічний об'єктив. А в 1845 році у Пецваля стався конфлікт з підприємцем Петером Вільгельмом Фрідріхом фон Фогтлендером (Peter Wilhelm Friedrich von Voigtländer (1812—1878)) про те, хто має право випускати ці об'єктиви. У 1859 році будинок вченого був зламаний, а його рукописи — результат багатьох років досліджень — були знищені. Відновлення документів не було можливим, і його видатний рукопис з оптики був назавжди втрачений. З цього моменту Йозеф Пецваль зайнявся акустикою і став віддалятися від суспільства. Його спільне з виробником оптики Карлом Діцлером (нім. Carl Dietzler) підприємство провалилось (не без участі Фогтлендера) в 1862 році, а сам Діцлер помер в 1872 році. У 1869 році Пецваль одружився зі своєю хатньою робітницею, але вона померла чотири роки по тому. У 1877 році він припинив читання лекцій, пішов у монастир на Каленберг і став відлюдником — триваюча полеміка з Фогтлендером, втрата рукописів і невдачі в бізнесі зробили свою справу. До кінця життя виявився в скрутному становищі і був майже забутий. Був похований на Центральному кладовищі Відня .[21] Пам'ять
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
