Йозеф Леопольд Звонарж
Йозеф Леопольд Звонарж (чеськ. Josef Leopold Zvonař; 22 січня, 1824 — 23 січня, 1865) — чеський композитор, музикознавець і музичний педагог. БіографіяЗакінчив Празьку школу органістів, учень Карла Франца Піча. Відразу після закінчення курсу був прийнятий асистентом, а потім і викладачем, серед його учнів був, зокрема, Антонін Дворжак. В 1856—1858 роках очолював школу, у 1860 році отримав посаду директора Софійської академії — жіночого музичного навчального закладу. Найбільше значення мають музикознавчі роботи та навчальні посібники Звонаржа, особливо в області гармонії, багато в чому піонерські для Чехії, — перш за все, «Посібник до легкого складання уживаних каденцій» (чеськ. Navedení k snadnému potřebných kadencí skládání; 1859). Його роботи зіграли важливу роль у формуванні чеської музичної термінології. Важливим був внесок Звонаржа у вивчення чеського фольклору, зокрема йому належить збірник з 8 статей «Слово про чеських народних піснях» (чеськ. Slovo o českých národních písních; 1860) і чотиритомне зібрання обробок чеських народних пісень «Чеські музичні пам'ятники» (чеськ. Hudební památky české; 1862—1864). Автор двох опер, 4 увертюр для оркестру, творів для фортепіано (т.ч. сонати), органу, церковної музики, численних пісень. Музикознавчі праці:
Посилання
Примітки
|