Йоганн Георг Обріст

Йоганн Ґеорґ Обріст
Johann Georg Obrist
Йоганн Ґеорґ Обріст. Близько 1890 року. Літографія.
ПсевдонімErich Braun, Hans von Jenbach[1]
Народився26 травня 1843(1843-05-26)
Єнбах
Помер18 квітня 1901(1901-04-18) (57 років)
Інсбрук
ПохованняІнсбрук
ГромадянствоАвстрійська імперія Австрійська імперія→Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Національністьавстрієць
Діяльністьлітературознавець, перекладач, поет
Мова творівнімецька
Жанроповідання, вірш, есей, нарис
ЧленствоCorps Rhaetia-Innsbruck zu Augsburgd

Йо́ганн Ґе́орґ О́бріст (нім. Johann Georg Obrist; 26 травня 1843(18430526), Єнбах, Тіроль — 18 квітня 1901, Інсбрук) — австрійський літературознавець, перекладач і поет.

Біографічні дані

Йоганн Ґеорґ Обріст народився в сім'ї заможного мельника — брата австрійського письменника Ганса Обріста (1798 — 1882)[2]. Навчався в початковій школі в Єнбаху, а тоді в інсбруцькій гімназії, де вчитель Адольф Піхлер помітив хист Йоганна Ґеорґа до літератури й сприяв його розвиткові. Здобувши середню освіту, Обріст студіював германістику та класичну філологію в Інсбруцькому університеті. Був членом (як згодом і його син Вальтер) студентського демократичного корпусу «Ретія»[3].

Провчившись шість семестрів, Обріст у червні 1866 року добровільно пішов служити стрільцем в Академічному легіоні, який брав участь у битві за Венецію на австро-італійській війні. Університетського курсу Обріст так і не закінчив. Повернувшись із війни, він заснував тижневик Dorflinde/«Сільська липа» (виходив недовго), у якому опублікував численні вірші та оповідання.

У 1868-му Обріст приїхав у Чернівці, де протягом п'яти років працював суплентом (молодшим викладачем) у греко-католицькій реальній гімназії. Там же познайомився з Карлом Емілем Францозом, який тоді вивчав юриспруденцію у Відні, але регулярно навідувався в Чернівці. Разом із Гансом фон Фінтлером вони плекали літературні плани, зокрема дальше видання альманаху Buchenblätter. Jahrbuch für deutsche Literaturbestrebungen in der Bukowina («Книжкові сторінки. Щорічник старань у галузі німецькомовної літератури на Буковині»). У 1864-му його заснував Вільгельм Капіллері, з 1870-го видавав Францоз, а з 1871-го — Обріст, який друкував у цьому видання також твори за буковинськими мотивами (Am Pruth/«Біля Прута»). Свою першу поетичну збірку Georginen («Жоржини») він присвятив учителеві — Піхлеру. У цій книжці були також переспіви із східнослов'янських поетів, зокрема Пушкіна й Воробкевича.

Обріст встиг випустити три номери «Книжкових сторінок». У 1873-му його перевели викладати в гімназії, що в Траутенау (нині Трутнов, Чехія). 1875 року він переселився до Інсбрука й працював у тамтешній університетській бібліотеці аж до виходу на пенсію в 1897-му[1]. Він також редагував часописи Bohemia («Богемія»), Bote für Tirol und Vorarlberg («Вісник для Тиролю і Форарльберґу»), Innsbrucker Nachrichten («Інсбруцькі новини»), співпрацював з виданнями Fliegende Blätter («Летючі листки»), Album des literarischen Vereins Nürnberg («Альбом літературної спілки в Нюрнберзі»), Frankfurter Dichtergarten («Сад франкфуртських поетів») та іншими.

Обріст відомий як поліглот, що володів вісьмома мовами[1]. Перекладав із польської (Залеський), шведської (Теґнер), італійської (Леопарді, Кардуччі, Россі), української (Воробкевич, Шевченко) й російської (Пушкін, Тургенєв).

Єнбах — рідне місто Обріста. Близько 1898 року.

Обріст — дослідник творчості Тараса Шевченка, перший перекладач його поезії німецькою мовою. У Чернівцях видав 1870 року книжку про Шевченка, яка складається з критико-біографічного нарису про поета й перекладів 14 його творів, серед яких «Гамалія», «Заповіт», «Лілея», «Утоплена», «Коло гаю в чистім полі», «Русалка», «Ой три шляхи широкії», «Не додому вночі йдучи» тощо. Вказував на органічний зв'язок творчості українського поета з фольклором, дав високу оцінку його соціальним поезіям. Переклади Обріста опубліковано також 1914 року в спеціальному ювілейному номері журналу Ukrainische Rundschau («Український огляд», № 3 — 4), що вийшов тоді, й окремим збірником «Тарас Шевченко — найбільший поет України» (Відень, 1914).

Останні письменникові роки були затьмарені незгодою з місцевим духовенством, яке вбачало в ньому небезпечного дисидента, що своєю діяльністю підриває основи католицької віри. Ці конфлікти коштували йому здоров'я й призвели до ранньої смерті. Обріста поховали на Шпитальному цвинтарі[de] в Інсбруку. Доробок цього письменника перебуває в міських архівах Інсбрука й чекає на своїх дослідників.

Твори

Окремі книжки

  • Hippolyt Guarinoni. Ein kleiner Beitrag zur tirolischen Culturgeschichte. Innsbruck: Wagner 1867, 35 S.
  • Georginen. Poetische Proben, ersonnen und gesungen am Inn und Pruth. [Adolf Pichler gewidmet]. Czernowitz: Buchowiecki 1870, 55 S.
  • Taras Grigoriewicz Szewczenko, ein kleiner russischer Dichter, dessen Lebensskizze sammt Anhang, best. aus Proben seiner Poesien. In freier Nachdichtung von J. Georg Obrist. Czernowitz: Eigenverlag 1870, 63 S.
  • Der Lyriker Hermann v. Gilm. Eine literarhistorische Skizze. Trautenau 1874, 52 S.
  • Die Enthüllungsfeier des Schöpf-Denkmals in Telfs, 1875
  • Jutta von Straßberg. Eine Erzählung aus der heimatlichen Vorzeit. Bozen: Ferrari 1875, 44 S. (Info)
  • Dr. Balthasar Conradinus. Eine culturhistorische Skizze. Innsbruck: Wagner 1876, 31 S.
  • R. Lechleitner. Ein Tiroler Autodidakt, 1878
  • Für Igls! Neue Verse. [Der Ertrag wird vom Verleger dem Hilfscomité zugeführt]. Czernowitz: Czopp 1883, 19 S.
  • Schloß Martinsbühel (Führer), 1888
  • Südtirol. Bilder aus der Erinnerung. [Gemeinsam mit] Johann Georg Obrist. Innsbruck: Jenny 1926, 40 S.

У складі інших видань

  • Der deutsche Dichtergarten und die Dorflinde [Besprechung]. In: Bote für Tirol und Vorarlberg. 1866, S. 93
  • Nach «San Martino»!; St. Peter als Fiedelmann; Heimweh. In: Herbstblumen. Beiträge tirolischer Schriftsteller zum Besten der durch Feuerbrünste geschädigten Bewohner von San Martino und Terres. Innsbruck: Wagner 1870, S. Vf, 135—138, 164f
  • Hermann v. Gilm. Eine literarische Skizze. In: Bote für Tirol und Vorarlberg. 1874, S. 1871ff
  • B. Hunold: Wache Träume [Besprechung]. In: Bote für Tirol und Vorarlberg. 1875, S. 1164
  • R. Hanke: Walther von der Vogelweide [Besprechung]. In: Bote für Tirol und Vorarlberg. 1875, S. 1154
  • Auf dem Berg Isel [Gedicht]. In: Bote für Tirol und Vorarlberg. 1880, S. 1627
  • Der Andrä hat sich aufgemacht!. In: Andreas Hofer im Liede. Hg. Ludwig August Frankl. Innsbruck: Wagner 1884, S. 78f
  • [Gedichte]. In: Josef Speckbacher, der Mann von Rinn. Hg. Hans Schletterer. Altenburg: Bonde 1885, S. 8-11 (Info)
  • Innwanderung [Gedicht]. In: Innsbrucker Nachrichten. Jg./Nr. 171, 1888 (Beilage)
  • Naturbetrachtung [Gedicht]. In: Innsbrucker Nachrichten. Jg./Nr. 180, 1888 (Beilage)
  • Christkind kommt [Gedicht]. In: Innsbrucker Nachrichten. Jg./Nr. 295, 1888 (Beilage)
  • Festgedicht zur Feier des 40jährigen Regierungsjubiläums S.M. des Kaisers Franz Josef. In: Pusterthaler Bote. Jg./Nr. 48, 1888
  • Sultan Murad V.; Die Burgzofe von Starkenberg; Gefangen!; Minneglück [Gedichte]. In: Tiroler Dichterbuch. Hg. Ambros Mayr. (mit Kurzbiographie). Innsbruck: Wagner 1888, S. 182—184
  • Esto vir!; Am grünen Angerrasen [Gedichte]. In: II. Tiroler und Vorarlberger Nationalfest am 29. November 1890. Festblatt. Literarische Beiträge zum Besten der Überschwemmten. Wien 1890, S. 12
  • Zum Andenken Speckbachers [Gedicht]. In: Tiroler Stimmen. Jg./Nr. 197, 1891
  • Zum 100 Geburtstag eines Tiroler Dichters [Johann Senn]. In: Innsbrucker Nachrichten. Jg./Nr. 73, 1892
  • Ignaz Vinzenz v. Zingerle [Gedicht]. In: Bote für Tirol und Vorarlberg. 1892, S. 1811
  • An das Sonett [Gedicht]. In: Festschrift zur V. Hauptversammlung des Deutsch-österr. Lehrerbundes in Innsbruck. Innsbruck: Eigenverlag 1894, S. 24
  • Heimweh [Gedicht]. In: Tirol's Kunst- & Geistesleben (Beiblatt zum Tiroler Wastl). Jg./Nr. 14, 28.04.1901, S. 3f.
  • [Gedichte]. In: Tirol's Kunst- & Geistesleben (Beiblatt zum Tiroler Wastl). Jg./Nr. 15, 12.05.1901, S. 4
  • Fingerzeig. In: Der Scherer. Jg./Nr. 48, [30.11].1902, S. 6
  • Einiges aus der «guten alten Zeit» in Tirol. Kulturgeschichtliche Mitteilungen. In: Innsbrucker Nachrichten. Jg./Nr. 113, 1908, S. 17
  • Fred. Zur Erinnerung an den Naturfreund, Jäger und Maler Alfred Popp. In: Tiroler Sonntagsblatt. Jg./Nr. 35, 30.08.1925
  • Maiabend [Gedicht]. In: Tiroler Sonntagsblatt. Jg./Nr. 22, 1928, S. 1
  • Aschermittwoch [Gedicht]. In: Tiroler Sonntagsblatt. Jg./Nr. 9, 1928, S. 1
  • Wanderliebe [Gedicht]. In: Tiroler Sonntagsblatt. Jg./Nr. 36, 1929, S. 1
  • Herbst [Gedicht]. In: Tiroler Sonntagsblatt. Jg./Nr. 37, 1930, S. 4
  • Versäume nichts! [Gedicht]. In: Tiroler Sonntagsblatt. Jg./Nr. 4, 1930, S. 7
  • Memento mori! [Gedicht]. In: Tiroler Sonntagsblatt. Jg./Nr. 41, 1930, S. 5
  • Jutta von Straßberg. Erzählung aus der heimatlichen Vorzeit. In: Tiroler Sonntagsblatt. Jg./Nr. 44, 1930, S. 1-3 (Info)
  • «Pauluslied». In: Tiroler Heimatblätter. Jg./Nr. 1, 1931, S. 13-14
  • Der Märchenquell [Gedicht]. In: Tiroler Sonntagsblatt. Jg./Nr. 12, 1931, S. 4
  • Wie heiß ich Dich liebe [Gedicht]. In: Tiroler Sonntagsblatt. Jg./Nr. 14, 1931, S. 6
  • Wilhelm Biener [Gedicht]. In: Tiroler Sonntagsblatt. Jg./Nr. 16, 1931, S. 3
  • Sankt Notburga [Gedicht]. In: Tiroler Sonntagsblatt. Jg./Nr. 17, 1931, S. 3
  • Klärung [Gedicht]. In: Tiroler Sonntagsblatt. Jg./Nr. 5, 1931, S. 5
  • Die steinerne Rose [Gedicht]. In: Innsbrucker Nachrichten. Jg./Nr. 77, 1931, S. 3
  • Andreas Hofers letzter Gang [Gedicht]. In: Zillertaler Heimatstimme. Jg./Nr. 7, 1952, S. 1
  • Gefangen [Gedicht]. In: Innsbruck aktuell. Jg./Nr. 25, 1989, S. 6 (Info)

Див. також

Література

  • Georginen [Besprechung]. In: Bote für Tirol und Vorarlberg. 1870, S. 475
  • Liebesglück [Gedicht, komponiert von Josef Pembaur]. In: Bote für Tirol und Vorarlberg. 1879, S. 2325
  • Joh. Georg Obrist +. In: Der Scherer. Jg./Nr. 9, 01.05.1901, S. 13
  • Johann Georg Obrist. In: Tirol's Kunst- & Geistesleben (Beiblatt zum Tiroler Wastl). Jg./Nr. 15, 12.05.1901, S. 3f.
  • Johann Georg Obrist. Lebensbild eines Tiroler Poeten. In: Tiroler Wastl. Jg./Nr. 87, 27.10.1901, S. 7f. (Info)
  • Mayr, Günther J.: Johann Georg Obrist. In: Der Scherer. Jg./Nr. 9, 1901
  • Mayr, Günther J.: Aus dem Leben meines threuen Freundes Johann Georg Obrist [Gedicht]. In: Bote für Tirol und Vorarlberg. 1901, S. 755
  • Niggl, Anton: Verkannt und vergessen. Biographische Skizzen (A. Plattner und J. G. Obrist). Innsbruck: Tiroler Verlag (F. J. Gaßner) [1902] (S. 37-81)
  • In: Brümmer, Franz: Lexikon der deutschen Dichter und Prosaisten vom Beginn des 19. Jh. bis zur Gegenwart. Band 5. Leipzig: Reclam 1913, S. 167
  • Johann Georg Obrist (zu seinem 25. Todestag). In: Tiroler Heimatblätter. M. Bild. Jg./Nr. 12, 1926, S. 354
  • Johann Georg Obrist. In: Granichstaedten-Czerva, Rudolf: Tiroler Geschichtsforscherverzeichnis. Innsbruck: Wagner 1929, S. o.p.
  • Del Pero, B: Am Grabe J.G. Obrists. Zu seinem 30. Todestag, 18. April 1930 [Gedicht]. In: Tiroler Sonntagsblatt. Jg./Nr. 16, 1930, S. 3
  • Obrist, Walter: Das Pauluslied. Aus Innsbrucks Gymnasialleben vor siebzig Jahren. In: Tiroler Heimatblätter. Jg./Nr. 1, 1931, S. 12-14
  • Johann Georg Obrist (zu seinem 30. Todestag). In: Tiroler Heimatblätter. Jg./Nr. 12, 1931, S. 410 (Info)
  • In: Kleines Österreichisches Literaturlexikon. Hg. H. Giebisch, L. Pichler, K. Vancsa. Wien: Hollinek 1948 (Österreichische Heimat 8), S. 312
  • Johann Georg Obrist übersetzte Schewtschenko ins Deutsche. In: Tiroler Nachrichten. Jg./Nr. 60, 1953, S. 4
  • Ein Tiroler übersetzte ukrainische Literatur. In: Tiroler Nachrichten. Jg./Nr. 68, 1959, S. 5
  • Flüchlingszentrum gedachte Johann Georg Obrist. Gedenkstunde zur Würdigung eines fast vergessenen Tiroler Dichters. In: Tiroler Nachrichten. Jg./Nr. 103, 1961, S. 5 (Info)
  • Johann Georg Obrist zu seinem 60. Todestag durch eine Veranstaltung des Flüchtlingszentrums geehrt . In: Kulturberichte aus Tirol. Jg./Nr. 126—127, 1961, S. 12
  • In: Bio-bibliographisches Literaturlexikon Österreichs. Hg. Hans Giebisch, Gustav Gugitz. Wien: Hollinek 1964, S. 284
  • Riedl, Franz H.: Die östlichste Universität des alten Österreich hatte enge Beziehungen zu Tirol. Zur Gründung der Universität Czernowitz im Jahre 1875. In: Südtirol in Wort und Bild. Jg./Nr. 4, 1975, S. 8
  • Johann Georg Obrist. In: Geschichte der Literatur in Österreich. Bd. 7: Das 20. Jahrhundert. Hg. Herbert Zeman. Graz: Akad. Dr.- u. Verl.-Anst. 1999, S. 170
  • In: Kulhanek, Albin: Der akadem. Gesangsverein und seine Mitglieder von 1863—1906. Innsbruck: Eigenverlag 2003, S. 155
  • In: Pfaundler-Spat, Gertrud: Tirol-Lexikon. Ein Nachschlagewerk über Menschen und Orte des Bundeslandes Tirol. Vollst. überarb. u. erg. Neuaufl. Innsbruck, Wien, Bozen: Studienverlag 2005, S. 403
  • Peter Rychlo, Oleg Liubkivskyj: Literaturstadt Czernowitz, 2., verbesserte Auflage. Czernowitz 2009, S. 51-55

Джерела

Посилання

Примітки

  1. ↑ а б в Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950, Band 7, S. 200. G. Weiß, Johann Georg Obrist
  2. ↑ Lexikon Literatur in Tirol, Johann Georg Obrist
  3. ↑ Walter Obrist: Johann Georg Obrist. Biographische Skizze. In: Südtirol. Bilder der Erinnerung. Innsbruck 1926, S. 10