Під час Першої світової війни 1 листопада 1916 року призваний в 64-й польовий артилерійський полк. У лютому-вересні 1919 року — ордонанс-офіцер 2-ї добровольчої морської бригади, учасник боїв з комуністами. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив в артилерії, з 1933 року — в зенітній артилерії. З 19 липня 1934 року — командир 2-го ескадрону 5-го транспортного (зенітного) дивізіону. 1 квітня 1935 року переведений в люфтваффе і призначений командиром батареї зенітного дивізіону в Людвігсбурзі (з 1 жовтня 1935 року — в Штеттіні). З 1 жовтня 1936 року — командир дивізіону 24-го зенітного полку.
З 1 листопада 1938 року — начальник навчального штабу 1-го училища зенітної артилерії в Реріку. 6 липня 1940 року призначений командиром 101-го зенітного полку. Учасник боїв на радянсько-німецькому фронті. 8 квітня 1942 року переведений у відомство навчальних закладів, а 26 червня 1942 року — в штаб генерала зенітної артилерії, потім відряджений до складу німецької військової місії в Румунії в якості офіцера зенітної артилерії. З березня 1944 року — командир 10-го зенітного полку. 10 липня 1944 року важко поранений. Після одужання 30 жовтня 1944 року поставлений на чолі 20-ї, 20 січня 1945 року — 15-ї зенітної дивізії. 8 травня 1945 року взятий в полон американськими військами. У вересні 1945 року звільнений.
Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002.