Йован Бошковський

Йован Бошковський
Народився25 грудня 1920(1920-12-25)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Скоп'є, Q28976991?, Королівство Югославія
Помер10 листопада 1968(1968-11-10)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих (47 років)
Північна Македонія
КраїнаПівнічна Македонія[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьлітературний критик, журналіст, письменник
Знання мовмакедонська[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих

Йо́ван Бошко́вський (мак. Jован Бошковски; *25 грудня 1920(19201225), Скоп'є, Королівство сербів, хорватів і словенців, тепер Північна Македонія — †10 листопада 1968, с. Ерджелія, община Светий Николе, Македонія, СФРЮ) — македонський письменник, книжний, кіно- і театральний критик, перекладач і сценарист[6].

З біографії

Йован Бошковський народився у Скопле 25 грудня 1920 року.

Вчився в комерційному вчилищі.

Друкуватися почав під час Другої світової війни.

Працював у редакції літературно-культурних та мистецьких часописів «Современост» («Сучасність») і «Разгледи» («Огляди»).

Йован Бошковський був членом Комуністичної партії Македонії починаючи з 1945 року[7].

Помер 10 листопада 1968 року в селі Ерджелія общини Светий Николе.

З творчості

У 1947 році вийшла друком збірка оповідань Йована Бошковського «Розстріл» («Растрел»), що стала відтак першою збіркою оповідань, виданих македонською мовою.

Пізніше вийшли його збірки: «Втікачі» («Бегалци», 1949), «Блокада» (1950), «Люди й птахи» («Луѓе и птици», 1955), а також роман «Солунські терористи» («Солунските атентатори», 1962).

Теми для своїх оповідань Йован Бошковський здебільшого черпав із сучасного йому життя, а також недавнього минулого Македонії.

Прозаїк також був автором сценаріїв для художніх та документальних фільмів. Його перший кіносценарій — для документального фільму «Зерно для людей» («Жито за народот», 1947). Також він написав сценарії до фільмів «Солунські терористи» («Солунските атентатори») та «Під тим самим небом» («Под исто небо»), а також виступив співавторрм кіносценаріїв «Мементо» та «Республіка у полум'ї» («Републиката во пламен»).

Йован Бошковський також відомий роботою в галузі театральної критики. Оповідання та есе на ці теми вийшли його окремою книжкою «Шляхетна гра» (1957).

Деякі з творів Й. Бошковського перекладені словенською, сербо-хорватською, албанською, угорською, польською, українською, російською та верхньолужицькою мовами.

Українською мовою, зокрема, оповідання Йована Бошковського «Друга дія» та «Помста» переклав Андрій Лисенко (увійшли до збірки «Македонська новела», яка вийшла 1972 року в серії «Зарубіжна новела» і за яку перекладач отримав міжнародну премію «Золоте перо»).

Примітки

  1. ↑ а б Filmportal.de — 2005.
  2. ↑ Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  5. ↑ CONOR.Sl
  6. ↑ Македонски писатели, Друштво на писатели на Македонија, 2004, стр. 44.
  7. ↑ „Современост“, ноември-декември 1968, 877 стр.

Джерела

  • Коротко про авторів // Македонська новела. Київ: Дніпро, 1972, с. 355.
  • Македонски писатели, Друштво на писатели на Македонија, 2004, стр. 44. (мак.)