ИР-100
ИР-100 (рос. исследовательский реактор) — дослідницький ядерний реактор. Побудований та введений в експлуатацію в Севастопольському національному університеті ядерної енергії та промисловості в 1967 році. Реактор ИР-100 використовується для проведення науково-дослідних та навчальних робіт в області молекулярної та ядерної фізики, радіаційної хімії, для виробництва радіоактивних ізотопів, приладів та обладнання, опромінених в полях гамма-квантів, а також для підготовки спеціалістів по експлуатації ядерних реакторів. Реактор ИР-100 гетерогенний, на теплових нейтронах, басейнового типу з використанням як сповільнювача і теплоносія знесоленої води. КонструкціяКонструктивно реактор виготовлений у формі бака з діаметром 1800 мм і висотою 4400 мм, на днищі якого на спеціальній підставці розташована активна зона з графітовим відбивачем. Бак реактора розміщений в колодязі, який розташований у масиві біологічного захисту. Активна зона має форму шестигранної призми і формується із тепловідвідних касет (фрагментів), які хвостовиками встановлені в напрямну решітку. Висота активної зони 500 мм, діаметр призми 460 мм. Реактор укомплектований декількома експериментальними пристроями:
Технічні характеристикиНейтронно-фізичні характеристики реактора такі:
Історія експлуатаціїДослідний реактор ИР-100 був введений в експлуатацію у 1967 році й використовувався для дослідницьких і навчальних програм у галузі молекулярної та ядерної фізики, радіаційної хімії, виробництва радіоактивних ізотопів. Розмістили реакторний блок на території Севастопольського вищого військово-морського інженерного училища, розташованого поблизу бухти Голландія на Північній стороні міста. Військовий виш готував зокрема й фахівців з обслуговування ядерних енергетичних установок на атомних підводних човнах. У 1993 році на базі СВВМІУ був створений Севастопольський інститут ядерної енергії та промисловості, реактор у його складі використовувався в наукових цілях і для підготовки цивільних фахівців для атомної галузі. Робота реактора була припинена у 2012 році у зв'язку з необхідністю продовження термінів його експлуатації. Всі ці роки, з 1967-го, реактор працював безаварійно й зарекомендував себе як важлива лабораторія. Після анексії Криму, у серпні 2014 МЗС України висловило протест проти застосування Росією національної юрисдикції до ядерних об'єктів, установок і матеріалів на території Криму та Севастополя, і поширення на них положення угоди між СРСР і Міжнародним агентством з атомної енергії від 21 лютого 1985 року. Українська компанія «Енергоатом» повідомила МАГАТЕ про те, що не може нести відповідальність за ядерний реактор у Криму. МАГАТЕ засудило спроби Росії привласнити ядерні об'єкти в Криму. У їх ноті від 22 вересня 2014 року № 4.11.4 зазначено, що ця міжнародна організація продовжує застосовувати гарантії щодо ядерного матеріалу та установок, розташованих на території Автономної Республіки Крим та Севастополя. МАГАТЕ керується Угодою між Україною та Міжнародним агентством з атомної енергії про застосування гарантій за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї та додатковим протоколом до нього[1]. Таким чином, МАГАТЕ офіційно підтвердило продовження застосування юрисдикції України до ядерних об'єктів та матеріалів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя[2]. МАГАТЕ не дозволяє Росії запустити ИР-100, відмовляючись від візиту до Севастополя без дозволу України[3]. Див. такожПримітки
Посилання |