|
Зубкова Зінаїда Петрівна
Зінаїда Петрівна Зубкова (нар. (3 листопада 1938 БіографіяБатько Зінаїди був капітаном корабля в Кронштадті, служив на підводному човні, мама працювала завідувачем виробництва на фабриці «Більшовичка». Під час війни батько загинув на фронті[4], а Зінаїда з мамою опинилася в Латвії[5]. У Даугавпілсі почала займатися в театральній студії, організованій режисером Сергієм Радловим. Переїхала до Мінська, де вступила до Білоруського державного театрально-художнього інституту. Навчалася на курсі у К. М. Саннікова.[2] ТворчістьБудучи студенткою, разом з однокурсницею Лілею Давидович працювала в Національному академічному театрі імені Янки Купали, у якому служить донині[5]. У 1960 році вона закінчила Білоруський державний театрально-художній інститут.[3] Серед найкращих ролей актриси — роботи у виставах «Вибачте, будь ласка!», «Трибунал», «Перед вечерею», «В заметіль», «Хто сміється останнім», «Земля Ельзи» та інших.[6][7] Більше 40 років займається хореографією в балетній студії. Працює на радіо. У 1984 році Зінаїда Зубкова стала лауреатом Державної премії Республіки Білорусь за роль в радіопостановці «Хамутіус» за поемою Аркадія Кулешова. Знялася в кліпі групи «Atlantica» на пісню «Shivering» в ролі бабусі-хакерки, що зламує сайти і ховається від спецслужб.[2] Також знімається в рекламі[8], а також у кліпах інших виконавців.[9] Особисте життяНа початку 1960-х року познайомилася з фехтувальником Володимиром Фортунатовим, який і став чоловіком на все життя.
Фільмографія
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||
