Знак множення зображують як крапку (⋅), хрестик (×) або (в певних контекстах) зірочку (∗).
Найстаріший з використовуваних символів — хрестик (×). Уперше його використав англійський математик Вільям Отред у своїй праці «Clavis Mathematicae» (1631, Лондон).
Німецький математик Лейбніц негативно ставився до хрестика через його схожість з латинською літерою x і перевагу віддавав крапці (⋅). Цей символ він використовував у листі 1698 року.
Крапку (⋅) і хрестик (×) широко використовуються й досі. Часто невірно замість знака множення (×) застосовують латинську літеру x або кириличну літеру x. В таксономії хрестик (×) використовується як знак гібридного походження. Зірочка (∗) теж використовується зараз, але в певних контекстах:
Для специфічних операцій (наприклад, згортка або узагальнений оператор).
ASCII-зірочка (*) широко застосовувався в комп'ютерних системах для позначення множення через його доступність; тепер, з появою Unicode, зʼявилася можливість вводити коректніші знаки (⋅, ×, ∗) замість неї (*); проте вона все ще використовується за традицією, для забезпечення зворотньої сумісності або через простоту набору.
Звичайна ASCII-зірочка; за типографією некоректна (невідцентрована), але широко застосовується через легкість введення; також застосовується в програмуванні і інших середовищах, де традиційно дозволялися лише ASCII-символи.
Інші
U+2062
Invisible times
⁢ ⁢
Невидимий знак множення; використовується, щоб співмножники не розбивалися на різні рядки, а переносилися разом; див. також word joiner[en]
Сірим кольором позначені символи, які з тих чи інших причин не є рекомендованими.
