Зиґмунт Поляк

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Поляк.
Зиґмунт Поляк
пол. Zygmunt Franciszek Polak
Полковник
Загальна інформація
Народження7 листопада 1896(1896-11-07) Редагувати інформацію у Вікіданих
Шманьківчики, Чортківський район, Україна
Смерть31 березня 1982(1982-03-31) Редагувати інформацію у Вікіданих (85 років)
Військова служба
Роки служби1914—1936
ПриналежністьПольща Польща
Вид ЗСВійсько Польське
Війни / битвиВаршавське повстання
Хрест Незалежності Хрест Хоробрих офіцерський хрест ордена Відродження Польщі срібний хрест ордена Virtuti Militari Пам'ятна медаль за війну 1918-1921 Медаль «Десятиліття здобутої незалежності» Знак за поранення та контузії медаль Перемоги
CMNS: Зиґмунт Поляк у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Зиґмунт Францішек Поляк[1] (пол. Zygmunt Franciszek Polak; псевдо «Зиґмунт»; 7 листопада 1896, с. Шманьківчики, Австро-Угорщина — 31 березня 1982) — полковник піхоти Війська Польського, активіст руху за польську незалежність, кавалер ордена «Virtuti Militari».

Життєпис

Зиґмунт Поляк народився 7 листопада 1896 року в селі Шманьківчиках, в тодішньому Чортківському повіті Королівства Галичини і Лодомерії, в родині Яна та Францішки, уроджених Ястшембець-Старчевських[1]. Навчався у ІІ ц. к. гімназії з польською мовою викладання у Станиславові[2]. У 1914 році закінчив навчання у VIIc класі[2].

1 травня 1925 року був переведений з II відділу до V відділу Генерального штабу на посаду начальника організаційного відділу[3].

У лютому 1929 року переведений до 32-го піхотного полку в Модлині на посаду командира полку[3]. 10 листопада 1930 року Президент Республіки Польща присвоїв йому звання полковника зі старшинством від 1 січня 1931 року і 7-й ранг в піхотному корпусі[3]. З 19 листопада 1931 року був звільнений з посади командира полку і переданий у розпорядження командувача Корпусного округу № 1, зі збереженням попередньої надбавки за вислугу років[3]. У березні 1932 року переведений до 53-го піхотного полку в Стрий на посаду командира полку[3]. У липні 1935 року був звільнений з посади. З жовтня того ж року залишався без посад, а наступного року вийшов на пенсію.

Під час Варшавського повстання перебував на посаді командира тактичного відділу «Топор» Армії Крайової[4]. Помер 31 березня 1982 року[4].

Нагороди

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и Polak Zygmunt (PDF). Kolekcja Orderu Wojennego Virtuti Militari, sygn. I.482.76-7252. Wojskowe Biuro Historyczne. Процитовано 2023-03-30.(пол.).
  2. ↑ а б Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. II Gimnazyum z polskim językiem wykładowym w Stanisławowie za rok szkolny 1913/14. Kraków: Nakładem Funduszu Naukowego.(пол.), 1914. 
  3. ↑ а б в г д е Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych. Процитовано 2022-01-19. (пол.).
  4. ↑ а б Zygmunt Polak. Muzeum Powstania Warszawskiego. Процитовано 30 березня 2023.
  5. ↑ M.P. z 1931 r. nr 218, poz. 296.

Джерела