Зийнич Марія Юріївна

Зийнич Марія Юріївна
Народження4 липня 1959(1959-07-04) Редагувати інформацію у Вікіданих (65 років)
Макарьово, Макарівська сільська рада, Мукачівський район, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
 Чехія Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняЛьвівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1983) Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмайстриня гобеленів, художниця-монументалістка, ткаля
ВчительБабков Сергій Андрійович Редагувати інформацію у Вікіданих, Токар Марта Василівна Редагувати інформацію у Вікіданих і Любчик Василь Олексійович Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленСпілка художників України Редагувати інформацію у Вікіданих

Марія Юріївна Зи́йнич (нар. 4 липня 1959, Макарьово) — українська художниця; член Спілки художників України з 1993 року[a].

Життєпис

Народилася 4 липня 1959 року в селі Макарьовому Мукачівського району Закарпатської області (нині Україна). 1983 року закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва, де навчалася на кафедрі художнього текстилю у Сергія Бабкова, Марти Токар. Також її педагогом був Василь Любчик[1]. Дипломна робота — декоративне панно «Казкове місто» (керівник Світлана Пижова; оцінка: добре)[2].

Упродовж 1983—1993 років працювала в Ужгороді на Закарпатському художньому комбінаті Художнього фонду України. Згодом мешкала у Сваляві, в будинку на вулиці Радянській, № 113[3]. 1997 року виїхала до Чехії.

Творчість

Працює у галузях монументального мистецтва (мозаїка, вітраж) та прикладного мистецтва (розпис, ткацтво). Використовує українські народні традиції, закарпатські мотиви. Серед робіт:

  • гобелени «Подих весни» (1984), «Промінь» (1988), «Зустрічні» (1992), «Прамати» (1992; вовна, ручне ткацтво), «Материнство» (1993);
  • вітраж «Сад» (1988; кольорове скло).

З 1984 року учасниця обласних та з 1989 року — всеукраїнських мистецьких виставок.

Виноски

  1. ↑ У Довіднику членів Національної спілки художників за 2003 рік її прізвище відсутнє.

Примітки

  1. ↑ Р. М. Яців. Любчик Василь Олексійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
  2. ↑ Львівська національна академія мистецтв. Кафедра художнього текстилю. Випускники кафедри. 1983. Зійніч Марія Юріївна.
  3. ↑ Зийнич Марія Юріївна / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 55.

Література