Зефір (тканина)

Б. Д. Григор'єв. Портрет А. М. Горького. 1926

Зефі́р[1] (дав.-гр. Ζέφυρος) — щільна і міцна бавовняна тканина з тонкої пряжі високої якості. Назва тканини з натяком на вітер за ідеєю виробників підкреслювала її легкість[2].

Опис

Зефір має гладку поверхню і шовковистий блиск. Виробляють з текстильним орнаментом у дрібну смужку або клітинку з кольорових або потовщених ниток основи чи утоку. Крім строкатого зефір випускавли також вибілений і кольоровий. Тканина добре переться[3].

Крім того, зефіром також називали вовняну тканину з вищих сортів овечої вовни. З бавовняного зефіру шили переважно літні чоловічі сорочки. Чоловічі сорочки з вовняного зефіру вважалися найякіснішими. Крім чоловічих сорочок із зефіру шили дамські комірці, рукавчики та сукні.

У культурі

У М. А. Булгакова в «Білій гвардії» у білу зефірну сорочку з жилетом був одягнений Михайло Семенович. Визначення «зефір» додавали до назв інших видів тканин, щоб вказати на їхню високу якість, наприклад, драп-зефір.

Примітки

  1. ↑ Зефір // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. «Вид тонкої бавовняної тканини для пошиття білизни (перев. чоловічих сорочок).»
  2. ↑ Кирсанова Р. М. Зефир // Костюм в русской художественной культуре 18 — первой половины 20 вв.: Опыт энциклопедии / под ред. Т. Г. Морозовой, В. Д. Синюкова. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1995. — С. 107. — 383 с.: ил. с. — 50 000 экз. — ISBN 5-85270-144-0.
  3. ↑ Зефир // Краткая энциклопедия домашнего хозяйства / под ред. А. И. Ревина. — М.: Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1. — С. 211. — 770 с.

Джерела

  •  Андреева Р. П. Зефир // Энциклопедия моды. — СПб.: Литера, 1997. — С. 176. — ISBN 5-86617-030-2.
  • Зефир // Товарный словарь / И. А. Пугачёв (главный редактор). — М.: Государственное издательство торговой литературы, 1957. — Т. II. — Стб. 983—985. — 567 с.