Захарій LK-600
Захарій LK-600 — несамохідний плавучий кран вантажопідйомністю 680 тонн, один з найпотужніших кранів України. Використовувався при монтажі Подільського мостового переходу, де 18 листопада 2011 року зазнав аварії. У 2021 році використовувався при будівництві мосту в Запоріжжі. ІсторіяКран був побудований на київському суднобудівному заводі «Ленінська кузня» на замовлення ТОВ «БМК Планета-Міст» і 26 серпня 2009 року переданий замовникові[1]. У назві крана відображені назва підприємства «Ленінська кузня» та вантажопідйомність. Ім'я «Захарій» кран отримав на честь батька власника компанії-підрядника, депутата Київради Валерія Мошенського[2]. Будівельник і оператор крана заявляли, що з-поміж компактних кранів з низькою осадкою, призначених для використання в річкових умовах, цей кран найпотужніший. Для проходу по річковому мілководдю у крана істотно знижена осадка, для проходу під мостами зменшена висота при транспортуванні. Першою роботою для крана стало навантаження крана «Terex Demag CC2800-1» на теплохід «Роксолана 2». Кран «Terex Demag CC2800-1», зі свого боку, був найпотужнішим підйомним засобом на реконструкції НСК Олімпійський в 2010 році. Роботи зайняли 12 годин[3]. Пізніше, у серпні 2010 року кран залучався для демонтажу плавучого крана «Сарни»[4]. З червня 2011 року кран використовувався для монтажу конструкцій Подільського мостового переходу. Аварія18 листопада 2011 року роботи проводилися біля Набережно-Рибальської вулиці, близько 11:10 кран впав[5]. На момент аварії краном залишалося встановити чотири верхні секції моста. Команда крана не постраждала, з восьми працівників п'ятеро врятувалися самостійно, а трьох звільнила служба порятунку Києва[6]. При падінні стріла крана впала за 200 метрів від Гаванського мосту, переправа завібрувала, але не постраждала. У ту мить на мосту був затор; виникла легка паніка[2][4]. Сам кран отримав серйозні пошкодження: постраждав правий понтон, на який впала стріла крана; можливо, вона була погано закріплена[2]. Крім цього, була пошкоджена конструкція вантажної і допоміжної стріли. З витратних паливних баків вилилося незначна кількість нафтопродуктів, які потрапили у Дніпро. Для їхнього збирання кілька днів проводилися роботи з нейтралізації забруднення. На місце виїхали фахівці компанії «Планета-Міст», які зробили висновок про необхідність заміни стріли крана[6]. Влада Києва заявила про те, що буде опрацьовувати питання про встановлення решти елементів конструкції моста, хоча ці елементи ще не були готові[7]. Згодом було оприлюднено плани, відповідно до яких стрілу крана передбачалося розрізати на частини вагою не більше 15 т для утилізації на металобрухт. На додачу до проведення ремонтних робіт завод-виробник обіцяв виправити конструкцію крана для того, щоб не допустити повторення аварійної ситуації.[джерело не вказане 2396 днів] Датою початку робіт було призначено 21 листопада, але розробити підйом у запропоновані терміни не вдалося і 22 листопада з'ясувалося, що підйом крана був перенесений для узгодження з наглядовими організаціями[8]. Унаслідок роботи комісії було розглянуто низку версій того, що сталося. Причиною аварії були визнані неправильні дії капітана крана: при роботі з приведення крана в транспортний стан був від'єднаний лівий понтон, який забезпечував необхідну стійкість[9]. Основною причиною було названо порушення правил експлуатації при опусканні стріли у похідне положення — кран закінчив свої роботи і повинен був буксируватися на стоянку. Для відновлення крана в нормальне положення довелося відрізати вантажну і допоміжну стрілу.[10]. Після падіння крану для нього створили обліковий запис у твіттері. Першим записом у ньому були слова: «Ну ось, я впав.»[11][12] Після аваріїДо закінчення зими 2012 року була відрізана деформована стріла (на брухт), кран поставлений у вертикальне положення 29 січня 2012 року. На початку квітня 2013 року опубліковано рішення відправити кран вниз по Дніпру на завод «Океан». Через кілька місяців кран повинен був повернутися до Києва[10][13]. До вересня 2014 року ремонт крана був закінчений. Він був транспортований в Миколаївський морський торговий порт. Судновласник крана заявив, що повернення його до Києва не планується[14]. З травня 2017 року кран перебував у Стамбулі. На початку грудня 2020 року анонсовано, що кран мають доставити назад в Україну, де його буде застосовано в будівництві нових запорізьких мостів[15]. 4 січня 2021 року кран прибув до Запоріжжя, для продовження будівництва нових запорізьких мостів[16]. Примітки
Посилання
|