Затискач
Затиска́ч, також за́тиск — пристрій для затискання чогось[1][2]. Залежно від призначення, виділяють множину різновидів затискачів. ІсторіяВживані в українському побуті затискачі називалися «лисицями» і «лещатами». Лисиці складалися з двох дощок, з'єднаних поперечними планками, які проходили наскрізь їх; використовувалися в різних галузях діяльності (для стискання склеєних дощок, для вичавлювання воску, для запобігання розщепленню стовбура плодового дерева в місці його розгалуження, для укріплення стіни хати, для підтримання жердки в гребінництві тощо). Лещата використовувались при плетенні коробів (кінці зігнутої в круг драні з'єднувалися таким чином, що заходили один на одного; потім поміщалися між двома брусками, кінці яких зв'язувалися, і бруски фіксували кінці драні, запобігаючи їхньому розходженню), при лагодженні похилених тинів (по обидва боки тину вбивалися два стовпи і стягалися планками, які проходили наскрізь їх; це називалося «взяти тин у лещата»)[3][4]. Різновиди
Мотузкові затискачіМотузкові затискачі — це гвинтові з'єднання для мотузок. Вони складаються з U-подібної скоби з різьбою на кожному кінці та хомута, що з'єднує два кінці кронштейна. Зазвичай у кронштейн вставляються два шматки мотузки або прутів, які мають бути з'єднані один з одним несучими способами. Дві гайки, повернуті на кінцях кронштейна, штовхають затискне сідло (також затискні губки або хомут) до сталевих тросів і затискають (застопорюють) їх у кронштейні. Кабельні затискачіКабельні затискачі в основному використовуються для затиску сталевих кабелів і, на відміну від обтискних гільз або наконечників, їх можна відкривати для переналаштування, а також використовувати повторно. Примітки
|